ТОП-6 судових курйозів: Миші-наркомани та граната "про всяк випадок"

Але спочатку - трохи про стилістику. Наприклад, фраза "вдарив у обличчя" "судовою" мовою звучить таким чином: "...перебуваючи біля сільського будинку культури, розташованого в с. Олексіївка Бобринецького району Кіровоградської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, завдав удар кулаком в область нижньої щелепи, чим заподіяв йому тілесні ушкодження..."

А "познущався над могилою" знаєте, як буде? "За допомогою фізичної сили рук демонтував і незаконно заволодів сталевим оцинкованим надгробком вартістю 280 грн., яким надалі розпорядився на свій розсуд, продавши його і отримані гроші використавши для своїх потреб".

От, припустимо, дві неповнолітні дівчинки вкрали одяг. "Неповнолітня і її сестра, вступивши в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), переконавшись у тому, що їх ніхто не бачить і вони непомітні для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно, з корисливих мотивів, викрали в одній з кімнат будинку домоволодіння, розташованого в __, в якому проживає __, підлітковий одяг..."

Подібних прикладів можна навести хоч і кілька сотень штук. Втім, змінити мислення бюрократів - непосильне завдання. Тому нехай собі пишуть, як їм здається правильним. Ми ж перейдемо до обіцяної добірки.

"Гурман" з Олександрійського району

Житель села Добронадіївка якось увечері захотів їсти. Грошей традиційно вистачило лише на горілку, тому він прийняв соломонове, як тоді здавалося, рішення: обчистити кіоск із продуктами.

Список вкраденого вражає: вісім кіндер-сюрпризів, вісім кілограмів шоколадних цукерок, 18 чупа-чупсів, 40 пачок жуйки, 10 кілограмів ковбаси, 21 упаковка соусів, шість пачок гірчиці, 10 пакетиків кокосової стружки, дві банки ікри мойви, три поповнення для мобільного телефону, чотири пляшки пива, чотири пачки фарби для крашанок, 44 стіки кави і пачка присипки для пасок. Всього вийшло на 2,5 тисячі гривень.

Посмакувати не вийшло. "Гурмана" затримали правоохоронці. А суд, враховуючи колишні судимості заарештованого, "впаяв" йому чотири роки позбавлення волі.

Миші-наркомани і 4,5 року за птицю

Іноді в судовому реєстрі - не часто, будемо чесними - можна знайти рішення, які прямо або опосередковано вказують на горезвісну вибірковість вітчизняного правосуддя. Ось вам дві історії.

Капітана міліції в Кіровограді ще в 2008 році призначили відповідальним за зберігання речових доказів у справах про наркотики. У 2012-му начальство вирішило провести інвентаризацію в камері схову доказів. 14,5 кілограма марихуани - як і не бувало.

Міліціонер заявив, що "травку" з'їли миші. Навіть знайшов свідків - своїх товаришів по службі, - які не один раз цих самих мишей бачили. (Чи були у помічених звірків явні ознаки наркотичного сп'яніння, не уточнюється.) Суд повірив. Нічого дивного: миші - такі підлі тварюки, що іноді їдять навіть героїн, а тут нещасна конопля. Та це їм на один зуб. Міліціонера звинуватили в недбальстві - не догледів, мовляв, і тут же виправдали після закінчення терміну давності, позбавивши, правда, при цьому звання капітана і вигнавши з органів.

Історія номер два. Раніше судимий житель Гайворонського району вкрав у сусідки індичку і двох качок. До того, як випадком зацікавився дільничний, рецидивіст індичку благополучно з'їв під "сто грамів".

Качок він повернув законній власниці, вартість спожитої в якості закуски птиці компенсував. Незважаючи на це, суд вирішив провчити злодія. Наступні 4,5 року любитель домашньої птиці проведе за ґратами.

Висновки з цих двох історій робіть самі. Нам же здається, що 14,5 кілограма наркотиків, які нібито з'їли миші, - злочин все-таки серйозніший.

Ішов солдат по вулиці...

Жителя Кіровоградського району мобілізували торік. Наприкінці березня нинішнього року він прийшов у відпустку. І вирішив час не марнувати: скооперувався зі своїм товаришем і разом з ним позбавив односельця від трьох поламаних електродвигунів.

Але цього друзям здалося мало. Сівши на мотоцикл з коляскою, вони поїхали "провідати" ще одну мешканку цього ж села. Жінки вдома, як і планувалося, не було. Зловмисники розжилися алюмінієвим посудом.

У квітні відпускник і його друг відправилися на тому ж мотоциклі в Новгородківський район. Там випили і захотіли продовжити свято. Мотнулися до місцевого жителя, який продавав самогон. "Бізнесмен" десь був відсутній, тому наші "герої" вкрали з його двору кілька бідонів і казанів.

Суд визнав військовослужбовця винним і дав йому два роки умовно. Добре це для "вояки" чи погано - питання спірне, враховуючи те, що в армію йому поки не можна.

"Не довіз"

Чим думав житель Голованівського району, організовуючи цю "аферу століття", невідомо. (Певні підозри все ж є, і вони голови жодним чином не стосуються.)

Чоловік працював водієм на одному із сільськогосподарських підприємств. Прийшла пора прибирати соняшник. На "Газ-53" завантажили - в присутності безлічі свідків, що важливо - майже три тонни насіння. Автомобіль відправився на тік.

Але дорогою водій раптом вирішив, що три тонни для підприємства - ніщо, а ось йому в господарстві дуже навіть знадобляться. І довіз насіння лише до двору свого знайомого, де його й висипав.

Зрозуміло, що знайти злодія не склало труднощів. Тепер йому доведеться повернути вкрадене і заплатити штраф у розмірі 850 гривень.

Буква і дух закону

А в цьому випадку важко зрозуміти, чим керувався суд. Мова про те, що житель Олександрії потрапив на лаву підсудних, побивши рідну матір. У жінки діагностували переломи руки і ноги: таким чином п'яний син "просив" у неї гроші на продовження бенкету. Причому це не перший випадок: за твердженням відразу декількох свідків, відморозок регулярно б'є свою матір протягом останніх п'яти років.

Служителі Феміди вирішили, що це правопорушення "тягне" лише на два роки умовно. Хто зможе гарантувати, що засуджений не нап'ється ще раз і не прийде до матері вимагати гроші "на коня"? Риторичне запитання.

"Про всяк випадок"

Останнім часом у судовому реєстрі все частіше можна знайти рішення щодо незаконного придбання та зберігання зброї. Така прикмета сьогоднішніх днів.

Ось лише один приклад. Житель Світловодська повернувся із зони АТО не з порожніми руками. Він привіз собою додому гранату "РГД-5", яку, як пояснив на суді, зберігав "про всяк випадок".

АТОшник повністю визнав свою провину. Суд врахував це і присудив рік умовно.

На жаль, проблема зовсім не в цій конкретно взятій гранаті. Скільки ще зброї "на руках" у наших співгромадян, які здатні її застосувати в мирному житті?