Майже навколо Світу за 90 днів: Як двоє друзів з Кропивницького півмільйона шукали

Якою для них була ця мандрівка чула кореспондентка Depo.Кропивницький.

Впродовж 90 днів декілька пар учасників, а це були як друзі, так і подружжя та родичі, змагалися в Україні, Італії, Німеччині, В'єтнамі, а найбільш спритні пройшли до фіналу та виграли 500 тисяч гривень.

Переможці Олексій та Сашко розповіли, що конкурси, які мали розважити глядачів, від самих учасників вимагали надзвичайної витривалості у купі з хорошим настроєм.

Як почалася "велика афера"

"Хочу подякувати Сашкові за те, що він мене "запхав" на цей крутий проект. Саша подав заявку на кастинг і планував з іншою людиною, нашим спільним другом, взяти участь. Але у того не вийшло по роботі. Я поставився до цього як до великої афери і погодився", - каже Олексій Козачинський.

Олександр Працков розповів, що побачив рекламу, у якій набирали дуети для участі у тревел-шоу. Анкету надіслав, бо любить подорожувати, але не сподівався, що хтось на неї відповість. Але відповіли, запросили на кастинг, а потім - і саму програму.

До кінця хлопці не розуміли - радіти їм чи не радіти. Лише, коли їх затвердили, дізналися, що треба скласти дві валізи з літніми та зимовими речами та приїхати в Київ. Там учасників зібрали на Андріївському спуску і представили ведучу. Вона і озвучила, як буде зніматись шоу.

"І ми одразу "взули педалі" і погнали", - сміється Олексій. Сам знімальний процес був дуже складним – це був один з найбільш довгих проектів, бо зазвичай герої та група роблять перерву після країн, у яких записували випуски. "А ми як полетіли, так більше і не повертались", - кажуть хлопці.

Після п'яти днів зйомок усім учасникам давали вихідний. Його витрачали, щоб виспатись. Під час зйомок у Києві дві доби ніхто взагалі не спав. Система була така: зранку Роза оголошувала завдання і це все записувалося без всіляких "стопів". По поверненню в готель учасникам необхідно було приготуватися до пост-інтерв'ю. Тривало все це з п'ятої ранку і до третьої ночі. Зважаючи на напружений графік та завдання, що вимагали і фізичної витривалості, поруч завжди були медпрацівники.

Сортування змій та кокоси на колесах

Були у шоу й елементи трешу: за словами хлопців, дуже страшно було сортувати два види змій. Але, на щастя, як змії, так і учасники лишилися живими та неушкодженими. Складно також було прапоровою абеткою передавати повідомлення. "Коли я дивився, на екрані це так весело було. Але там не видно, що було дуже і дуже холодно. Настільки, що Сашко в тому болоті примерз над річкою. А в мене зціпило пальці, і я навіть не міг записати, які слова він мені передає. Було дуже холодно. Ще складна була "кокосова миля", коли ми думали, що "коні двинемо". Також з телеекрану здавалося, що це так весело ті кокоси тягати. Я вам скажу, що, по-перше, їх було дуже багато, вони дуже важкі, і це було непорівняно з тим, що було 40–45 С спеки на вулиці. І зовсім не було вітру, сонце просто стояло на місці. І коли Роза бадьоренько так казала: "Хлопці, як ви себе почуваєте після цього конкурсу?", то хотілося замість відповіді просто гепнутись і валятись, щоб тебе ніхто не чіпав", - посміхається Олексій.

Олександр Працков, додає, що насправді у нас продаються маленькі кокосики, а у конкурсах вага одного такого була від 5 кг і вище. І треба було їх ще скласти на велосипед та довезти. Були такі завдання, які знімали не одну добу: цілий день нічого не виходило у жодного учасника. І знову це все знімали і намагались впоратися.

Разом з тим, хлопці опанували багато професій - прибиральників, офіціантів та навіть навчилися складати мопеди та озвучувати фільми.

Але у всій цій круговерті конкурсів у незнайомій країні учасники показували – подорожувати не страшно, ось так себе поводять в аеропорту, а так – на вулиці чужої країни, де немає жодного знайомого. І, якщо підходити до перехожих з позитивом, тобі обов'язково допоможуть.

"Ледачий" Рим та берлінська "Троєщина"

Кожна країна обом учасникам сподобалась по-своєму. Перш за все, через людей. І навіть за кордоном, у Німеччині та Італії, у вуличних конкурсах допомагали українці. Зустріли одну землячку навіть у В'єтнамі.

Олександру Працкову Німеччина взимку не сподобалась. Але він закохався в Рим – "там тепленько, всі зранку до ночі їдять і п'ють". За цією нескінченною сієстою було незрозуміло, коли там люди взагалі працюють.

Олексій говорить, що знайшов у Берліні свою "Троєщину". Частина міста, у якій їх поселили, була дуже схожою на звичайний спальний мікрорайон у Києві або в обласному центрі, хіба що "трішечки" гарніший. Спочатку учасників навіть лякала німецька – їх попередили, що може задаватись, наче співрозмовник на вас "нагиркав" або проклинає на чому світ стоїть. Але це не так – такі вже особливості німецької фонетики. А німці насправді дуже приязні. Для більшої наочності Олексій навіть показав мініатюру, як "німецький хлопчик у тата цукерочку просив". Дуже сподобався В'єтнам – "це бомба". Там побачили і гори, і море, і мегаполіси. І взагалі учасникам пощастило, що всі країни вони дивились повністю, бо знімальний процес проходив на віддалених одна від одної локаціях.

Великим подивом для учасників було, що проект дивиться українська діаспора у всьому світі: в Канаді дивилися і вболівали, писали з Марокко, дзвонили з Сингапуру, США, Чехії, Польщі, Німеччини.

Куди поділи півмільйона?

Хлопці взяли участь у програмі не заради грошей, а заради мети, яку вони допоможуть втілити. Якщо виграють, обіцяли відкрити студію, де діти безкоштовно зможуть займатись вокалом і іншими творчими заняттями (Олексій – співак, а Олександр очолює модельну школу, – Ред). Але так вийшло, що управління у справах молоді та спорту міської ради Кропивницького виділило приміщення, у якому діти матимуть змогу займатись.

Тож у приміщення вкладати гроші не доведеться. Хлопці сказали, що витратять виграш на деякі свої потреби. Але у них вже є спільний творчий план, у якому буде продовження їхніх пригод. Який – поки тримають у секреті.

Фото: telegid.com