Професора з Кропивницького запросили поділитися науковими розробками на форумі в Китаї

Про це повідомляє Depo.Кропивницький з посиланням на прес-службу університету.

На запрошення Гуандунського союзу з міжнародної науково-технічної співпраці Олександр Левченко взяв участь в роботі форуму "Тиждень виробництва високотехнологічного устаткування", що проходив у місті Фошань китайської провінції Гуандун.

"Разом із запрошенням організатори цього масштабного проекту зазначили тематику наукових досліджень, які найбільше цікавлять учасників форуму – розповідає професор Олександр Левченко. – Враховуючи їхні пропозиції, ми підготували комплексну презентацію нашого університету, куди включили інформацію про розробки кафедри експлуатації та ремонту машин в галузі відновлення, зміцнення поверхонь деталей машин, підвищення міцності поверхонь, а також вдосконалення конструкцій шестеренних гідронасосів; результати досліджень в напрямку паралельної кінематики науковців кафедри металорізальних верстатів та систем; результати наукової роботи кафедри сільськогосподарського машинобудування. Вже безпосередньо в Китаї презентація була доповнена напрацюваннями професора Геннадія Філімоніхіна".

Формат форуму носив досить незвичний характер. Спочатку учасників познайомили із виробничім потенціалом району Шунде провінції Гуандун: три дні поспіль з ранку до вечора вони відвідували різні підприємства цього регіону. І лише в останній робочій день форуму вчені презентували можливості наукових і освітніх установ та відповідали на питання.

Провінція Гуандун – одна з найбільш промислово-розвинених територій Китаю. Економіка Гуандуну складає приблизно десяту частину усієї економіки КНР. Під час бесід із іноземними гостями один з місцевих чиновників зазначав, згадує Олександр Левченко, що приблизно 40 років тому в районі Шунде взагалі не було ніякої промисловості, там знаходилися або пусті поля, або плантації бананових дерев. Зараз валовий продукт усіх підприємств, які працюють на території району, складає понад 100 млрд. доларів США.

На думку китайської сторони, на пострадянському просторі ще багато вчених та науковців, чиї розробки залишаються незатребуваними. Тому вони вивчають публікації науковців країн колишнього СРСР, роблять каталоги їхніх розробок, запрошують до себе вчених з різних країн.

Крім цього, китайські представники багато подорожують університетськими центрами цих країн, налагоджуючи партнерські відносини. Китайські підприємства готові не лише вислухувати наших науковців. У разі, якщо пропозиції українських вчених допомагатимуть їм поліпшити технології, китайці серйозно налаштовані впроваджувати ці розробки у виробництво.