Режисер "Кіборгів": Про Крим у грузинському дощі та іноземців в "Захарі Беркуті"

У Кропивницькому Сеїтаблаєв зустрівся з прихильниками, показав трейлери та тізер до своїх фільмів – "Хайтарма", "Чужа молитва", "Кіборги" та "Захар Беркут". Останній лише готується до виходу на екрани. Також режисер розповів про дружбу з кропивницькими спецпризначенцями та те, як шукав Крим у Грузії. Depo.Кропивницький зробило нотатки про те, як відбулася зустріч. 

У фільмі "Хайтарма", що перекладається з кримськотатарської як національний танець "Повернення", йдеться про депортацію кримських татар та долю Героя Другої світової Амет-Хана Султана. Режисер нагадує, що йому з командою вдалося розповісти у фільмі про трагедію кримськотатарського народу. І ті події дуже нагадують окупований сьогодні Крим. "На жаль, ті події, які зараз відбуваються в Криму, певною мірою нагадують страшні часи депортації. Зараз окупаційна влада робить все, щоб залякати людей", - каже Ахтем Сеїтаблаєв, який принципово зберіг кримську прописку.

Обшуки у Криму проводяться щодня – "силовики" штурмують або якогось кримського татарина, або проукраїнськи налаштованого громадянина. Це робиться, аби потім запроторити людину до СІЗО або тюрми. "Власне, вони намагаються нас залякати і сказати про те, що не має бути іншої думки, окрім тої, що окупація - це добре", - продовжує режисер.

Він постійно каже про те, що російські окупанти дуже погано знають історію. Українці знають про те, що таке геноцид і Голодомор, про знищення через приналежність до якоїсь нації та власну думку і гідність. "Російська Імперія намагалася знищити нас з вами більше 300 років, але її немає, а ми з вами є. Потім це продовжила робити радянська влада Голодоморами та депортацією. Було депортовано 48 народів, у тому числі – кримські татари, яких намагалися викреслити з переліку народів Союзу. Але цих персонажів з окупаційної влади вже немає і не буде, а ми з вами будемо. І ми повернемося, бо ми постійно повертаємось", - говорить режисер.

 

 

Сеїтаблаєв, якому зараз 47 років, проводить багато паралелей з долями українців та кримських татар. Згадує історію повернення своєї сім’ї до Криму у 1989 році. Сусідка тітка Галина, яка забороняла називати її по-батькові, покликала Ахтема і почала розмовляти його рідною мовою. "При чому на такому високому рівні, що я настільки розгубився і навіть не зміг їй відповісти. Вийшла суміш російської та кримськотатарської", - українською з ледь помітним акцентом згадує Сеїтаблаєв. Сусідка лише посміхнулась. З тих пір Ахтем приходив до українки, яка навчала його рідній кримськотатарській. "Так  я запам’ятав приклад, як можна поважати один одного", - каже він про Крим своєї юності.

Наступний його фільм - "Чужа молитва" - про кримську татарку Саїде Аріфову, яка у роки Другої світової врятувала від нацистів більше 80 єврейських дітей, навчивши молитві у традиції ісламу, як кримських татар, і таким чином приховаши їхнє походження. На жаль, коли з’явилися кошти на фільм, сама жінка вже відійшла в інший світ, а Крим був окупованим. Локацію знайшли у Грузії, в Кахетії, за чотири години їзди автівкою від Тбілісі. "Було настільки схоже на Крим, що я навіть цією магією кіно "дурив" своїх друзів у "Фейсбуці". Я розміщував фото гір Грузії і питав: "Хто там є в Бахчисараї? Це ж Чуфут-Кале або Мангуп-Кале?" Так звісно, - відповідали, - підіймешся і там відкриється вид на Чатир-Даг", - згадує режисер. З Грузією знімальна група не прогадала – тут знайшли не лише потрібні пейзажі, а й допомогу від братнього народу.

Під час зйомок нерідко зустрічалися справжні знаки – у Грузії на необхідній локації вночі пройшов дощ. Ахтема покликав оператор, показуючи звичайну калюжу. "Це не просто вода, це - Крим", - сказав колега. Він підняв Сеїтаблаєва на плечі, і вже зверху режисер придивився і дійсно побачив відображення кримських гір у грузинській дощовій воді.

Що стосується "Кіборгів", то для Сеїтаблаєва великою честю є й те, що кропивницькі спецпризначенці та командир третього полку фактично є співавторами сценарію фільму. Він був записаний зі спогадів реальних людей: Євгена Жукова – позивний "Маршал", і власне самого командира "Редута" та інших захисників. "Я сьогодні заїхав до частини, потиснув руку, побачив Вадима Довгорука, по історії якого Святослав Вакарчук написав пісню "Мить". Почувши її, я зрозумів, що вона буде головною темою фільму "Кіборги"", - ділиться режисер і додає, що Довгорук провів йому екскурсію музеєм третього полку ім. Святослава Хороброго. Там зберігається сценарій "Кіборгів" та макет ДАПу, зроблений з конструктора: маленький кропивничанин Володя Колісніченко створив його якраз після перегляду фільму про оборону аеропорту.

Коли писали сценарій до "Кіборгів", то одразу було зрозуміло, що він буде не про війну, а про мир. Думки і слова тут у центрі сюжету, а не бойові зіткнення. Оскільки за досвідом самого Сеїтаблаєва, воїни більше люблять говорити про життя. "Коли ти знаєш, що кожна наступна мить може бути останньою в житті, треба встигнути сказати те, що для тебе є головним", - цитує самих кіборгів режисер.

 

 

У Кропивницькому також показали тизер фільму "Захар Беркут", де Сеїтаблаєв є запрошеним режисером. За сюжетом українські "спартанці" розгромили армію монголських завойовників. Для режисера цей фільм є більше про війну ідеологій – Захара Беркута і Тугар Вовка. Участь у зйомках взяли іноземні актори. "Хоч я був спочатку проти цього, але потім зрозумів, що чудово, коли вони будуть пропагувати нашу культуру й ідеологію за кордоном, бо кожен з них прочитав повість Франка", - ділиться він та додає, що саме культура цементує націю, і війни, на жаль, починаються в головах. Тому такі фільми про Україну, які ще й динамічні та цікаві, зараз вкрай потрібні.

У режисера є мрії зняти фільм про Крим. "Але про Крим дуже хочу зняти вже у самому Криму. Відчуваю, якщо буду прагнути до цього, то Крим скоріше повернеться", - переконаний він.