Чи складно працювати двірником

Наша маленька редакція трохи втомилася від політики, незаконних кіосків, криміналу та іншого неподобства, про яке - хоч-не-хоч - доводиться сповіщати. Навколо - дуже багато цікавіших речей. Тим паче, коли виникла ідея серії публікацій під умовною спільною назвою "Як це влаштовано", завершувався один із кращих днів тижня - п’ятниця, і про чвари політиканів та "чорнуху" думалося менше всього.

От, наприклад, як робиться ковбаса? А подробиці процесу випікання хлібу вам відомі? Які проблеми аварійно-диспетчерська служба може вирішити, а які - ні? Ну і так далі...

Двірники - це такі люди з мітлами, які постійно "бухають". Вони не особливо переймаються своїми обов’язками, а замість прибирання сидять собі в підсобці з оковитою. Та що там говорити, про ці стереотипи навіть класики писали. От вам цитата з "12 стільців" Ільфа і Петрова: "Опівночі двірник Тихін, хапаючись руками за всі попутні палісадники і надовго припадаючи до стовпів, плентався до свого підвалу. На його нещастя був молодик.

- А! Пролетар розумової праці! Працівник мітли! - вигукнув Остап, побачивши зігнутого в колесо двірника.

Двірник замукав низьким і пристрасним голосом, яким інколи серед нічної тиші раптом гаряче і клопітно починає бурмотіти унітаз.

- Це конгеніально, - повідомив Остап Іполита Матвійовича, - а ваш двірник досить-таки великий паскудник. Хіба можна так напиватися на рубль?

- М-можна, - сказав двірник несподівано".

Але майстер кіровоградської ЖЕО №3 Володимир Давиденко довів кореспонденту Depo.Кіровоград, що не все так просто й очевидно.

- Як починається робочий день у двірників?

- Робочий день улітку триває з сьомої ранку до другої дня. З одинадцятої до пів на дванадцяту - обід. З самого ранку вони починають прибирати прибудинкову територію. Маються на увазі виходи з під’їздів та алея, яка проходить перпендикулярно цим виходам. Плюс газони та навкруги будинку. Взимку ще й повинні розчищати свою територію від снігу, бодай стежки на перших порах прокласти, поки техніка не підтягнеться.

Озброюються робочим інструментом - мітлами, граблями, лопатами - і вперед. На ділянках, у підвалах, є своєрідні підсобки, де можна перепочити, посушити одяг, якщо під дощем намок, зігрітися в морози. Там же інструмент знаходиться, щоб не тягати його з собою додому, а взимку - відсів, щоб в ожеледицю доріжки посипати.

- Двірники отримують якийсь наряд на роботу перед цим?

- Та фактично ні. Вони вже чудово знають свій фронт робіт. За кожним закріплені ділянки. Ми це все переміряли, бо від площі території залежить зарплата. От кожен і прибирає свої будинки.

- Будинки? Не один?

- По-різному. Є по три будинки на одного, чотири, п’ять навіть. Намагаються брати на себе більше, щоб і зарплата більшою була. Ми ж, зі свого боку, дивимось, як людина справляється. Бо набрати багато можна, головне - щоб толк був.

- Яка зарплата у двірників?

- У середньому - півтори тисячі гривень на місяць.

- Щодня прибирають?

- Неділя - вихідний. Але все одно є черговий біля смітника. Якщо є якісь пакети розкидані тощо, то прибирає. Ми потім відгул даємо.

- Може, й смішне запитання, та все ж таки. Є якісь вимоги при прийомі на роботу?

- А що тут смішного? Звичайно, є. Відділ кадрів обов’язково проводить співбесіду: яке ставлення в людини до роботи, чи спроможна вона нормально працювати. Бо є такі, що хочуть, але не можуть через ті чи інші причини.

Хоча в нас й інваліди працюють. Їм іноді родичі допомагають.

- Серед двірників більше жінок чи чоловіків?

- На жаль, жінок. Бажано, звісно, щоб чоловіків більше було, але часто трапляються несерйозні. Той випиває, той до роботи не дуже.

Жінки - серйозніші. Але я от недавно звільнив одну: прийшла на роботу з перегаром. У нас досить жорстко з цим: якщо двірник виходить на свою територію з "запахом", то який працівник із нього? Шукатиме просто, де добавити. Тому з такими прощаємось.

- Молоді працюють?

- Сорок - сорок п’ять років, пенсіонери. Молодь заманити складно.

- Знаходять щось цікаве під час прибирання?

- Ну як цікаве... Найчастіше - шприци, це справжня біда. Іноді голки листям присипані, можна вколотися нечаяно й заразитися чимось. Регулярно, наприклад, шприци валяються на проспекті Правди, 2, корпус 2. Там гуртожиток, контингент трапляється ще той. Біля інших будинків це не так часто.

- От вийшов двірник о сьомій ранку на роботу, попідмітав. Це пару годин. А до другої дня чим він займається?

- Думаєте, все так легко і просто? Їм же треба і газони вигребти... До речі, газони - окрема тема. Жителі будинку часто недопалки викидають із балконів. На газонах - квіти, ще щось, тому треба руками визбирувати. Та і за квітниками, які місцеві посадили, теж доглядати треба, щоб красиво все було. При цьому, важливо наголосити, обрізання дерев у обов’язки не входить, цим мають професіонали займатися, щоб не нашкодити. Робота є, коротше кажучи.