Дружина полоненого кропивницького спецпризначенця взяла участь в акції у Берліні

Про це повідомляє Depo.Кропивницький з посиланням на Укрінформ.

Разом з українськими волонтерами, дружинами та матерями полонених військових участь в акції взяла Катерина Глондар (на фото). Її чоловік, Сергій, потрапив до полону під Дебальцевим ще 16 лютого 2015 року. Жінка виховує двох доньок, молодша жодного разу не бачила батька. І весь цей час Катерина бореться за повернення чоловіка додому, привертаючи увагу до проблеми в Україні та за кордоном. Сергія Глондаря утримують в Макіївській колонії. Єдина можливість отримувати хоч якісь відомості від нього – листування через Червоний Хрест. Так вдалося отримати чотири листи від чоловіка. Тримають у макіївському полоні і побратима Сергія, Олександра Корінькова.

Учасники делегації сподіваються, що в Німеччині їх почують. Для цього 11 травня у Марбурзі буде влаштована виставка фотографій полонених.

А 8 травня разом з українськими дипломатами та громадою столиці, керівниками низки дипломатичних установ інших держав, представниками керівництва Берліна та землі Бранденбург, Бундестагу, МЗС ФРН вшанували пам'ять воїнів, загиблих у Другій світовий війні.

Приїхало до Берліна і подружжя Жемчугових. Вони активно намагаються зробити все, що в їхніх силах, аби допомогти іншим сім'ям, котрі опинилися в схожій ситуації. Володимир Жемчугов теж був у полоні, у нього були тяжкі поранення (без обох рук, майже незрячий). Його особливий випадок дуже тиснув на політиків , зокрема, іноземних – як можна таку людину тримати в полоні. "І це спрацювало". Але і ті, хто знаходиться зараз у полоні, навіть якщо вони відносно здорові, відірвані від своїх дітей, від сімей, яких вони не можуть утримувати. До цього треба апелювати, щоб західні політики натиснули на Путіна, щоби він розпорядився провести обмін, вважає Володимир.

"Без тиску світового співтовариства на Росію питання так і буксуватиме, шукатимуть приводи, щоб затягувати процес", - говорить Володимир Жемчугов. Він упевнений, що на сьогоднішній день військовополонені, заручники – єдиний важіль тиску, який Москва має на Україну.

"Зараз ми приїхали такої делегацією і боремося, щоб наших хлопців, які знаходяться в заручниках у ЛНР, ДНР, звільнили якомога швидше. Для нас дуже важливо, щоб вся міжнародна громадськість піднялася і допомогла зрушити цей процес із мертвої точки", - говорить його дружина Олена.

До Берліна з фотографіями взятих у полон українців приїхали також Алла Макуха, голова всеукраїнського громадського руху рідних учасників бойових дій, полонених, зниклих безвісти "Берегиня", дружина військовополоненого Миколи Герасименка та мати Руслана Сугака.

Учасники акції говорять, що проблема ще й у тому, що з терористами не можна дійти згоди щодо цифр. "Незважаючи на те, що, за нашими офіційними даними, полоненими вважаються 128 осіб, бойовики визнають лише 56, місцезнаходження інших не підтверджують", - говорить Алла Макуха.

"Неможливо поїхати туди, відвідати в'язниці, неможливо провести пошук. Нікого не допускають", – це вона вже розповідає про ситуацію депутату Бундестагу Марі-Луїзі Бек.