Історія Хоробрих: У Кропивницькому третій полк спецпризначення відкрив нові зали свого музею

Музей легендарного третього полку спецпризначення імені Святослава Хороброго поповнився трьома новими залами. Вони виходять за межі історії полку та демонструють нерозривний зв'язок минулого з нинішньою українською армією

Історія Хоробрих: У Кропивницькому треті…

У День Збройних Сил Depo.Кропивницький побував на відкритті нових зал. Вони є не суто музейними у звичному розумінні – окрім вже наявних, експонати тут з’являтимуться поступово.

За два роки після відкриття першої експозиції 5 грудня 2017 року, музей полку поповнився новими просторами. За цей час його відвідали майже 8 тисяч людей, до 20 іноземних груп та до 240 груп школярів. "Приємно відзначити, що ми сьогодні завершили логічно те, що почали. Ми відкриваємо три історичних зали: зал УНР, Холодного Яру та зал Другої Світової війни. Це наш експеримент – на сьогоднішній день ці зали не насичені експонатами, але у Кропивницькому є дуже багато людей, які живуть цим, і нам, я надіюсь, допоможуть", – розповів під час відкриття командир полку, Герой України Олександр Трепак.

Допомагала у створенні нових залів музею команда міжнародного фонду "Відродження".

Музей побудований за концепцією закритого циклу: люди заходять за ворота, а відчиняються вони вже коли пройдені усі зали. "Ми перебуваємо в центрі міста і неправильно не використовувати в такому великому, потужному, козацькому місті героїв на такій території наші можливості", – зазначає Олександр Трепак.

Працівник київського Національного музею імені Тараса Шевченка Михайло Зубар, який є автором концепції, каже, що основним завданням команди було створити романтичний міф про українську армію та історію. За його словами, це не музей у класичному розумінні цього слова. Тут було важливо передати романтизм, історичну тяглість війська. "Сучасною історією (маються на увазі зали, що відкрилися першими, – ред.) ми ніби закінчуємо цей, а ця частина, ніби історична преамбула до того, що ми маємо сьогодні. Це, аби показати що ця військова традиція є не на порожньому місці, вона має певні історичні традиції", – каже історик.

Автори хотіли створити такий громадський простір, у якому могли б зустрічатися місцеві краєзнавці. Зараз є сподівання, що експозиція буде плодом творчості громади. При цьому поповнюючись не лише експонатами, а й історіями.

Про тяглість військової боротьби розповів історик Юрій Митрофаненко, зупинившись на історичних битвах, що відбувались у різні періоди 6 грудня. Зокрема, 6 грудня 1240 року Орда штурмувала Київ. Оборона Києва тривала, чужинці проламували одне укріплення, як зростало інше. "Хлопці вистояли, не вистояли стіни", – проводить він паралель з обороною ДАПу. І продовжує: 6 грудня 1919 року розпочався перший зимовий похід армії УНР – по тилах "білих" і по тилах "червоних" (тих же спадкоємців Орди, які в 2014 році назвали цей край "Новоросією"), і цей похід був дуже успішний. Саме тоді в армії затвердили гасло "Слава Україні". А 6 грудня 1991 року – День Збройних Сил України, які є нащадками саме армії УНР за досвідом визвольної боротьби.

Далі у всіх була можливість побачити нові зали на власні очі: на стінах тут фото нинішнього Кропивницького у різні історичні періоди, стоять ліхтарі, під ногами – бруківка, щоб відвідувач ніби поринув в минулу епоху. Тут же – оживають тогочасні однострої.

У  першому залі, присвяченому УНР, зображені герої фільму "Крути 1918". Серед героїв УНР були й троє уродженців села Глодоси нинішнього Новоукраїнського району, а також сотник Сергій Горячко, що склав схему бою під Крутами. Він – уродженець села Гурівки Долинського району. Загинув у бою під Крутами і уродженець тодішнього Єлисаветграда, київський студент Володимир Шульгин. Юрій Митрофаненко наголошує, що бій під Крутами – це героїчна сторінка, а не трагічна. "Хлопці виграли бій та затримали ворога, нанісши втрат", – зазначає він.

Наступна зала – Холодноярська. Історики відзначають, що Холодний Яр – це не тільки Черкащина, починається він з території нинішньої Кропивниччини. Чимало отаманів були з цього краю – Ларіон Загородній з Новомиргорода, Герасим Нестеренко (Орел).

У кожному залі пісню епохи презентував лідер гурту "Широкий лан" Святослав Бойко – прозвучала пісня на вірші Нестора Махна "Степ широкий", що були знайдені у паризькому архіві. Цього вечора презентували відео на "Пісню Хоробрих", яка вперше прозвучала на урочистому шикуванні зранку.

 

 

 

 

У третьому залі – Другої Світової війни – звучало гасло "Наші діди – герої". Це гасло об’єднавче, що віддає данину пам’яті як радянським воїнам, так і УПА, які спільно здобули перемогу над нацизмом. У залі є унікальні плакати тієї доби.

Тим, хто ще не був у музеї, презентували зали, що стосуються війни з окупантами на сході України та оборони Донецького аеропорту. Тут є історичні документи, іменні бронежилети, що врятували життя конкретного воїна. А під ногами – забрані в російських найманців прапори та трофейна зброя – на стінах.

Окрім нових залів, на території частини презентували проект пам’ятника загиблим героям. Тут же буде церква та попереду – засіяне пшеницею поле. За пам’ятником засіють і соняхи, які цвістимуть у роковини Іловайської трагедії. "Тут напис – "Вони загинули, щоб ми стали українцями". Це проект місця сили, де батьки, наша громада зможуть прийти й побути з нашими хлопцями", – розповідає Олександр Трепак. Стежка буде йти до стіни майбутнього храму. Єпископ Кропивницький і Голованівський Марк зазначив, що біля такого свобідного воїнства хочеться бути й церкві. Вже є плани відкрити її до Великодня.

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Кропивницький

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"