Кіровоградська влада провела День міста "для галочки"

Нестача фантазії - традиційна проблема переважної більшості, якщо не всіх українських чиновників, успадкована ще з "протокольних" і "зарегульованих" радянських часів. Програми і підходи до святкувань тих чи інших дат, таке враження, не міняються роками і передаються в окремій папці від одного керманича до іншого. І от черговий приклад того, як робити вже, напевне, досить, надав рідний Кіровоград.

Здавалося б: ну організувала міськрада містянам свято, як змогла, і прекрасно. Але після того, як в. о. мера Іван Марковський (чи хто там веде за нього сторінку в "Фейсбуці") розлого подякував "усім кіровоградцям", мовчати стало важко.

"Я відразу сказав, що святкувати будемо без помпи, бо вона недоречна в той час, коли в країні війна. А тому, приємно, що так і вийшло - якось по-домашньому, однією великою, дружною сім'єю".

Дивні уявлення в Івана Івановича про родинний затишок. Виходячи з його логіки, сім'ї повинні відпочивати лише так: бухати перед телевізором.

Ну а як? На Козачому острові, де відбулися масові гуляння, поставили намети з горілкою і шашликами. Перед ними - сцену, на якій виступали колективи з усієї області. Містяни пили оковиту, загризали її м'ясом і споглядали концерт.

Були ще, правда, змагання байдарочників, виставка всіляких народних виробів, майстер-класи...

"Загалом же, хочу подякувати журналістам, які правдиво і дуже тепло та зворушливо написали про день народження міста. А підтвердження цій правдивості - усміхнені обличчя кіровоградців на безлічі світлин".

Ну а поки Іван Іванович дякує, дозволимо собі трохи конструктивних зауважень в форматі мрій - а як би свято могло бути інакшим.

Крім Козачого острову, в Кіровограді є ще кілька місць, на яких можна було би організувати свято. Наприклад, згадана виставка прекрасно виглядає у Ковалівському парку. Там принаймні просторіше, й "усміхнені кіровоградці" не штовхаються на вузеньких проходах. Стоять намети з повітряними кульками, солодкою ватою і морозивом. Малеча грається на дитячому майданчику...

Пішохідна вулиця Дворцова. Конкурс малюнків на асфальті. Виступи вуличних музикантів. Посеред дороги - кілька жонглерів.

Площа Героїв Майдану. Тут увечері - концерт. І не треба "зірок" за шалені гроші, у Кіровограді багато своїх класних виконавців.

Вулиця Велика Перспективна. Нею поволі їде колона байкерів, заїжджає на площу. Дітвора фотографується на мотоциклах.

Козачий острів. Тут хай би стояли намети з горілкою і закусками. Посидіти за столом у гарній компанії - теж гарний відпочинок.

Але... Щоб організувати кіровоградські гурти для виступу перед земляками, треба, щоб відповідна структура міськради працювала не для "галочки", а для людей. (До речі, автор цих рядків переконаний, що сам, без підказок, зможе назвати більше прізвищ кіровоградських музикантів, ніж усі працівники міського департаменту культури разом узяті). Жонглери, виставка у парку, байкери тощо - те ж саме.

Ідей, як відсвяткувати День народження міста за невеликі гроші, можна було придумати мільйон. Ключові слова - "відсвяткувати" і "придумати". А не "провести" і "поставити позначку у відомості".

Зрештою, сама ідея Марковського про скромне відзначення в скрутний для країни час абсолютно правильна. Не потрібні феєрверки. Не потрібні пафосні заходи. Не потрібна п'ятиповерхова сцена на центральній площі. Але скромність і пост-радянська убогість - не синоніми. А всього й треба, що трошки фантазії і, напевне, сміливості.

Фото Олени Карпенко

Більше цікавих статей - на Depo.Кіровоград.