"Розгадати" рибу під кригою: Чим "скиглення" може допомогти спортивній зимовій риболовлі

Здавалося б, зимова рибалка як відпочинок на морозі не може захоплювати, але досвідчений спортсмен-риболов Віталій Кубанський розповів Depo.Кропивницький, чому щотижневі зимові змагання над ополонкою – це азарт і, як можна ловити рибу "на скиглення".

Зимова риболовля та цінність невловимого окуня

За словами Віталія Кубанського, зимова риболовля потребує підготовки, але коштує дешевше ніж літня. 

"Взимку у нас виходить порибалити до 30 разів, а влітку – близько 100. У нашому регіоні протягом зими можна зловити окуня, плотву, карася і іншу дрібну рибу. Для мене найцінніше зловити окуня. Це поширена і "азартна" риба. Вона мало змінює свою поведінку відносно погоди, атмосферного тиску і клює постійно. Можна набурити 100 ополонок і не зловити жодної риби, а потім сідаєш біля ополонки і можеш наловити 100 штук поспіль. До того ж ,окунь активний, він може вудочку з рук виривати. Наприклад, снасті та ліска тонкі і витримують лише 200 грамів, а окунь клюнув вагою півкілограма. Маєш його побороти, не розірвавши снасті. Плотва меншого розміру, і ловити її складніше, бо вона більше піддається впливу погодних чинників", – розповідає риболов.

"Головне на рибалці розгадати рибу. Якщо риба клює, то година-дві – і вже йдеш додому. А коли не клює, ти починаєш підбирати різні варіанти. Це – як відкрити сейф, треба підібрати комбінацію, коли вже комбінація знайдена, можна наловити неймовірну кількість риби. Вже наступного дня все може бути абсолютно по-іншому і треба пробувати по-новому. Йдемо зранку, оскільки риба більш активна. Щоб наловитися і отримати задоволення від процесу вистачає трьох годин", – додає Віталій.

Чоловік розповідає, що захоплюється зимовою риболовлею лише через любов до самого процесу, оскільки для їжі "зимова" риба не дуже підходить. "Зимове рибальство не дуже підходить для охочих поїсти риби, оскільки риба дуже дрібна. Взимку максимальний рекорд – це окунь на 500 грам, тому що велику рибу просто не вийде зловити. Взимку скоріш можна йти за кількістю, багато можна наловити. Відро дрібної риби наловлювали, але поїсти там особливо немає чого. Це просто цікаво. Мене "затягнув" у зимову рибалку батько. Особливо в дитинстві захоплює походити на льоду, подуркувати, зловити якусь рибку, прийти у будь-яку точку річки", – поділився спогадами рибалка.

Для звичайної риболовлі жителям міста чоловік рекомендує Миколаївський пляж та водойму на Обознівці. "Це поряд і безкоштовно. Ситуація на платних водоймах з року в рік змінюється. Орендатори виловлюють рибу, запускають, закривають місця, відкривають нові. Не завжди вгадаєш, де буде добре ловити рибу, а плата може досягати 200 гривень. Тож можна "прогоріти" і нічого не зловити, – розповідає Віталій Кубанський, – В цілому зимове рибальство потребує вкладення приблизно 2000 гривень на рік. Це снасті, підкормка, частково одяг тощо. Влітку гроші витрачаються значно більше. Риба ловиться в значно більших об’ємах і важча, тому снасті зношують швидше. За вісім годин я зловив 45 кілограмів риби, а її ще прикормлювати треба".

Віталій Кубанський запевняє, що завжди покладається досвід та підбирання різних способів зловити рибу, однак знає забобони, що поширенні серед рибалок.

"Кажуть, перед риболовлею не можна їсти рибу. На собі багато разів перевіряв, що погано, як на шляху до річки зустрінеш жінку чи бабусю, яка побажає, щоб клювало, – риби не буде. Навіть коли моя бабуся казала мені "Без риби не повертайся" – все, риби не буде. З часом випрацювалася така тактика, що на риболовлю почав вставати до того, як бабуся встане. Гарна прикмета, щоб зустрівся чоловік з повними відрами води. Є люди, які намагаються так зробити, щоб їм не бажали вдачі. Бажати треба ні хвоста, ні луски, на що люди відповідають – "До водяного". Деякі приносять "данину" водяному, кидають монетку і щось шепочуть", – ділиться досвідчений риблка.

Як готуватися до рибалки на льоду

Перш за все, рибалки вивчають водойму: глибину, види риби, погодні умови. Звісно, готують снасті, зважаючи на власні побажання і види рибин, які хочуть зловити. "Взимку підгодовую рибу мотилем (личинка комаря). Я готуюсь саме до риболовлі на мормишку. Деякі рибалки готують одразу декілька видів снастей, щоб мати запасний план, якщо на щось одне не вдається зловити. Потім – підготувати прикорми, приманки і можна вирушати", – каже Віталій.

Важливе питання – підготовка одягу для рибалки. У цьому питані все залежить від фінансових можливостей. Одягнутися можна або просто дуже тепло, або використовувати спеціальний одяг. "Використовуємо термобілизну, а зверху – одяг з мембранної тканини, який відводить вологу і не пропускає дощ. Це коштує грошей, але частіше за все купується один раз на п'ять років. Перед риболовлею обов’язково дивимося прогноз погоди. Якщо холодно, то одягаємо термобілизну, речі зі флісу і зверху костюм. Якщо тепло, то одягаємо тільки термобілизну і костюм. Зазвичай мерзнуть лише руки і рідко – обличчя. Є такий спосіб, що перед риболовлею ми миємо руки в ополонці або снігом натираємо, і потім витираємо насухо. Так через різке охолодження до рук поступає кров і дві-три години руки не мерзнуть", – рекомендує Кубанський.

Найголовніше у зимовій рибалці – безпека. Спеціальними засобами перевіряється товщина льоду, і навіть на товстий лід треба виходити обережно. У Віталія Кубанського є два головних правила на рибалці: не пити і не ходити самому на риболовлю. Загалом чоловік попадав під кригу два рази, і обидва випадки згадує з веселим настроєм: "Веселі випадки взимку – це коли ти провалився під лід і не потонув, бо як би потонув, було б не весело. Я два рази провалювався. Перший раз ще у шкільні роки. Ми з другом пішли шукати нове місце для риболовлі. Пішли на озеро, перевірити, чи є риба. А лід був того року різний на водоймах. Я тільки стаю на лід і одразу падаю по груди. А озеро було з мулом, тому зав’язнув і вилізти не міг. Потім декілька днів прав і сушив великий кожух і валянки, бо запах був жахливий. А другий раз провалився в ополонку – то хтось рибачив, чи купався і снігом її присипало. Активно клювала риба і в азарті не помітив ополонку. Провалиіся до поясу і одразу впав на спину і поступово виліз. Був мокрий, але добіг додому, і все добре закінчилося".

Для новачків чоловік рекомендує знайти у компаньйони досвідченого любителя зимової риболовлі. Тому що існує багато дрібних моментів, які гарантують результат ловлі риби. До того ж, знання допоможуть зекономити час та гроші.

Що таке змагання з риболовлі

Зі слів рибалки, звичайне ловіння риби з часом переросло в азартне бажання змагатися з іншими любителями цього заняття. Як тільки на річках з’являється достатньої товщини лід, кожні вихідні проходять змагання у різних містах України.

"Я з 2011 року регулярно беру участь у змаганнях зі спортивної зимової риболовлі. Члени обласної федерації рибалок замаються і літньою, і зимовою риболовлею. Загалом 5 дисциплін. Взимку одна дисципліна – це риболовля на мормишку. А влітку ще чотири дисципліни. Тож влітку я беру участь у риболовецьких змаганнях з поплавком", – роз’яснює Віталій Кубанський.

Як розповідає чоловік, зимові змагання проходять наступним чином. На десять рибалок виділяють площу замерзлої водойми розміром 100 кв. м. Кожний учасник отримує два прапорці, якими має відзначати свої ополонки, де він ловить рибу. Перемагає рибалка, який за три години зміг наловити найбільшу кількість риби на вагу.

"Ми багато тренуємося перед змаганнями. Робимо графік майбутніх поїздок і знаємо, на яких водоймах будемо змагатися. Знаходимо схожі місця і починаємо тренуватися. Уся зимова риболовля – це тренування, які націлені на конкретний результат. Просто риболовля вже не цікава. На тренуваннях ми обмінюємося якимось секретами, думками, як покращити техніку. Перевіряємо, що придумали чи почули. Але це не гарантує успіх на змаганнях. Навіть якщо ти який гарний рибак, то не факт, що ти зможеш добре наловити риби. До того ж, треба, щоб пощастило, бо площа велика, а передбачити, де саме буде риба, не може навіть найрозумніша людина. Допитати рибу неможливо, – всміхається рибалка, – І завдяки прапорцям, як в шахах, ми можемо забирати чужі ополонки та охороняти свої. Тобто ти або нападаєш, або захищаєшся. А це 10 людей, які грають самі за себе. Зі сторони здається, що це хаос, але це гра у шахи та значне фізичне навантаження".

Жартома рибалка розповідає про окремий вид рибальства, який називають "зловити на скиглення": "Багато людей ловиться на скиглення. Буває, питаєш у суперника як там ловиться, щоб просто оцінити власні можливості. Людина робить "кисле" обличчя і каже: "Ой, взагалі все погано", а сам тримає сумку з якої вже риба випадає. Це називається рибалка "на скиглення". А буває дійсно нічого не ловиться, і стоїш над ополонкою кажеш до риби: "Ну, будь ласка, ну клюнь, вась-вась-вась"  – і, буває, дійсно ловиться. "Наскиглив" собі риби, коли вже усі варіанти перепробував".   

Майже усю рибу, яку ловить Віталій Кубанський, він відпускає, оскільки не любить її готувати та їсти. "Мені після ловлі риби ліньки щось з нею робити. Я рибу не особливо їм. Влітку фотографуємо, а потім випускаємо. Взимку складніше, оскільки вона зберігається у ящику і просто промерзає. Однак більшість виживає, потім чудово живе, і її можна знову ловити. На її харчування чи розмноження факт зловлення не сильно впливає. Є також варіант віддати цю рибу людям, які проживають поруч і не можуть самі наловити. Спортивний принцип передбачає правило "зловив – відпусти". Скоро в області буде водойма для такої рибалки, де ти платиш кошти, можеш ловити і одразу відпускати. Ти платиш за задоволення, тому що риба клює там завжди",  – зазначає рибалка.

У мріях чоловіка – спробувати риболовлю у різних місцинах. "Є багато місць, де хотілося б побувати в Україні. Хочеться половити якоїсь цікавої риби. Це не ціль, а скоріше мрія. У нас риболовний туризм дуже популярний. Багато людей їде у Норвегію. Люди, які ловлять карпа, їдуть у Румунію. Є риболовля в Африці – там сомів, окунів по 20 кілограмів ловлять. Мені дуже цікаво у Тернополі. У центрі міста озеро на 20 гектар, є дуже велика риба, і там немає браконьєрів", – ділиться планами Віталій Кубанський.