Що хочуть побачити кіровоградці на місці повалених Кірова та Леніна

Кіровоградський Ленін стояв у Ковалівському парку з 1926 року, а впав уночі 22 лютого 2014-го. На ранок до постаменту поназбігалося активістів, але забрали рештки вождя комуністи, про що відверто говорять на цьому відео.

Слідом за очільником світового пролетаріату "пішов" і його соратник Сергій Кіров, на честь якого, власне, і було перейменоване місто одразу по його смерті – у 1934-му. Стояв він на центральній площі з 1936 року. Зносили пам'ятник культурно - без самовільних повалень, краном та під оплески "євромайданівців".

Громадський активіст Андрій Лаврусь, який керував процесом демонтажу, розповів, що Кірова вирішили не валити, оскільки величезний пам'ятник міг розбити плитку на площі Героїв Майдану (тоді ще Кірова). Посилено охороняли монумент і від "свободівців", які хотіли "завалити" Першого секретаря ленінградського обкому ВКП (б) вночі.

Останньою під декомунізацію потрапила стела Леніна у Центральному сквері. Літери та зображення часів комунізму демонтували місяць тому, сам постамент вирішили залишити.

Після двох років кіровоградських повалень активісти згадали про пам'ятники знову. Мовляв, з тієї бронзи можна було б зробити інші меморіали – наприклад, загиблим АТОшникам чи Небесній Сотні, пам'яті жертв Голодомору. Ідею донесли до міського голови Андрія Райковича, але виявилося, що Леніна нині не розшукати. Правоохоронці вже з місяць б'ються і розпитують активістів, де ж він подівся, і обіцяють знайти протягом тижня.

З Кіровим все значно простіше. Його відвезли на склад комунального підприємства, де він досі і лежить. Активісти подейкують, що цінність Кірова "мала", бо він "пустишка" -  порожній всередині. А от Леніна можна було б переплавити.

Нині думки активістів розділилися щодо того, що має стояти на місці повалених пам'яток. Найбільше суперечок викликає площа Героїв Майдану (у міськраді вже пообіцяли влаштувати конкурс з її реконструкції), а саме місце, де раніше височів Кіров.

Активіст Євромайдану Андрій Лаврусь впевнений: на місці, де раніше стояв кат, мають бути Герої України. "Наша країна переживає післяреволюційні і зараз вже військові часи, то, на мою думку, було б логічно поєднати оці всі події в одну і зробити певний Монумент борцям за незалежність України. Тим, хто віддав своє життя на Майдані - Героям Небесної Сотні, та військовим, які гинуть на Сході країни", - вважає Лаврусь.

Інший "євромайданівець", керівник ГО "Народна самооборона Кіровограда" Володимир Муравйов пропонує розбити там клумбу. "Були варіанти, що тут розмістять великий прапор державний, а меморіал Небесній Сотні хотіли повісити на стінах Облдержадміністрації. Я глибоко шаную пам'ять загиблих, але життя триває. На площі проходять різні заходи, концерти до свят, тому краще фотографії на стінку ОДА повісити, а АТОшникам зробити пам'ятник в Ковалівському парку - на місці Леніна. Там військова частина поряд, військові могли б приймати на тому місці й присягу", - вважає Муравйов.

Такої ж думки дотримуються і місцеві архітектори. Вони наполягають: площа має бути універсальною і для концертів, і для пам'ятних дат. Голова обласної організації Національної спілки архітекторів України Людмила Харламова пам'ятник Героям Майдану та АТО пропонує винести в Гай десантників, оскільки там – уже "намолене" кіровоградцями місце. "Центральна площа була універсальною, вона виступає майданчиком для проведення різних заходів, у тому числі й розважальних. Вона не може бути центром печалі та жалю, адже життя триває", – вважає Харламова.

А от щодо "претендентів" на місце поваленого Леніна всі громадські активісти сходяться в одному: там має бути об'єкт, який увічнить загиблих на Сході. Тим більше, що сам постамент розташований біля 3-го полку спецпризначення, і військові вже його "забронювали", розмістивши там фотографії загиблих АТОшників.

Кіровоградська активістка Тетяна Бородіна пропонує встановити на цьому місці капличку: "Оскільки хлопці вже зробили пам'ятник загиблим товаришам, я бачу тут капличку. Капличка не передбачає дверей, тобто люди, які приходять у це місце, а воно доволі тихе та спокійне, прийшли в цю капличку, поставили свічку за загиблих хлопців, загиблих героїв, помолилися б з на них, і щоб всередині були фотографії хлопців".

Журналіст Максим Гуцалюк бачить пам'ятник інакше. Свою ідею він навіть безкоштовно дарував скульпторам у себе на "Фейсбуці", оскільки сам малювати не вміє. "Мій варіант: пам'ятник складається з двох скульптур. Це українка в національному вбранні і боєць АТО в повному спорядженні. Боєць припав на коліна і тримає підняті догори руки, а дівчина вручає йому контур України. Це дуже символічно", - впевнений журналіст.

Ще простіша ситуація з колишньою стелою Леніна. Її зносити поки що ніхто не збирається. Та й у архітекторів є на неї свої плани. "Я думаю, краще буде стелу не ламати, а використати під обласну та міську символіку нової назви міста, тобто розмістити там герб міста та області з назвами. Це все теж буде тимчасово, оскільки, думаю, сквер у подальшому реконструюватиметься", - розповідає Людмила Харламова.

Кіровоградська молодь - креативніша. Вони бачать на стелі не символи міста, а те, що зараз є актуальним. Студенти наробили цілу серію "фотожаб". На стелу нанесли зображення, а Кірова відправили куди подалі.

Автор фотожаб - студент мистецького факультету КДПУ ім. В. Винниченка Андрій Месюр - говорить, що кіровоградці з гумором зреагували на його пропозиції.

"Особливо людям припав до душі Тігран Самвелович (його вітали з днем народженням з сіті-лайтів і білбордів у всьому місті. - Ред.) – якось ця тема була для них близькою. А от якщо серйозно, то кращим варіантом розміщення тут, на місці стели, була б гарна клумба. Стелу я б взагалі зніс, вона тут не потрібна і цінності ніякої не несе. От стосовно Леніна та Кірова, вважаю, що такі пам'ятники краще залишити для історії нащадкам. Можна зробити парк за містом, великий як наш Дендропарк, звести всіх цих Леніних, Сталіних, Дзержинських, і хай собі хто ностальгує - роздивляється, водять туди школярів і розказують, які то були нехароші дяді-тьоті", - каже Месюр.

Чиновники ж поки не коментують, що з'явиться на місці символів комунізму. У планах - чомусь закриті засідання, обговорення проектів з архітекторами та проведення спеціальних конкурсів, на які може бути подана будь-яка ідея. А ще інтригують, що в них є геніальна ідея від школяра, однак яка саме – не кажуть.