Як "атошники" Єлисавету з Кіровограда витурювали

Зал кіноклубу "Екран" в кіровоградській обласній бібліотеці імені Чижевського о 16:00 18 листопада був переповнений. Зазвичай там демонструють старі "непопсові" фільми, але на цей раз там "крутили" зовсім інше кіно - громадські слухання з перейменування області.

Згідно з законами про декомунізацію, радянських назв в Україні залишитися не має. Через це в Кіровограді вже назвали по-новому кілька десятків вулиць. Під перейменування також підпадають сам обласний центр і область, оскільки Кіровоград названий на честь "полум’яного революціонера" Сергія Кірова, ноги якого в місті насправді ніколи не було.

"На виступ записалися двадцять вісім чоловік, - оголошує модератор слухань Микола Гречуха. - Ми спочатку планували регламент у десять хвилин, але, думаю, його варто скоротити, ви самі розумієте".

Один з тих, хто прагне озвучити свій варіант нової назви Кіровоградщини, - голова наглядової ПАТ "Радій" Євген Бахмач. Утім, нормально виступити бізнесмену не дають. "Чому ми так погано всі живемо? - починає бізнесмен добре знайому пісню. - Я переконаний: тому що наша область називається на честь радянського діяча. А мала би називатися на честь святої Єлісавети..."

"Погано живемо, бо ви крадете! - перебиває Бахмача чоловік у камуфляжі. Він стоїть у проході. - Менше крали би - і ми б краще жили!" Модератор марно намагається заспокоїти надміру активного учасника слухань. "Це імперська назва! - не вгамовується той. - А ми - українці!"

Зрештою, Євген Бахмач сяк-так завершує свій виступ і йде у залу. Камуфльований опонент відштовхує сусіда й кидається до голови правління "Радію". "Ану пішли, я тобі зараз розкажу, як що має називатися!" - бере його під руку й намагається потягти у бік виходу. Тут же зі стільця зривається міцний молодик і розбороняє їх. Ще один спішить йому на допомогу - разом вони виводять буяна з приміщення. Хвилин за п’ять він повертається, налаштований так само агресивно, але вже нікого не чіпає.

Слухання тим часом тривають. З трибуни звучать різні варіанти назви області. Ще один сплеск емоцій викликає виступ підполковника Віктора Пошиняєва. Він - також за Єлисаветградську область, що дає присутнім підставу звинуватити його в зраді.

"Я був у АТО..." - говорить офіцер. "А на чиєму боці?" - відразу ж лунає вигук із зали. "А от я закінчу виступ і розкажу вам особисто, на чиєму боці я там був", - багатозначно обіцяє підполковник.

Обстановка поступово стає дедалі гарячішою. Але ще один АТОшник дуже чітко її розряджає. "Я - росіянин, служив у російській армії, жив у Донецьку, - безапеляційно повідомляє він. - Це автоматично означає, що я не патріот? Ні! Я довго вже у Кіровограді, неймовірно люблю це місто і його мешканців. Тому не треба ділити людей за принципом "хто за яку назву" чи "хто якою мовою говорить". Діліть людей на нормальних і ненормальних".

Крім Єлисаветградської, пропонують ще назви. Чи не найпопулярнішою з них є "Центральноукраїнська". Виступають громадські діячі, політики, прості містяни...

Зрештою, слухання завершуються. "Ми покладемо на стіл голові ОДА всі озвучені тут пропозиції, - говорить Микола Гречуха. - А він уже подаватиме їх на розгляд Верховної Ради. От яке вже рішення приймуть народні депутати - залежить тільки від них".

Варіанти нової назви Кіровоградщини, які оприлюднили на громадських слуханнях:

- так, як називатиметься обласний центр;
- Єлисаветградська;
- Козацька;
- Златопільська;
- Центральна;
- Центральноукраїнська;
- Інгульська;
- Скіфська;
- Улицька;
- Великоінгульська;
- Задніпровська;
- Івано-Мазепинська;
- Кропивницька;
- Славбозька.