Рекомендації замість покарань: Як Новій українській школі допомагатиме нова Держслужба якості освіти

В Україні нещодавно з’явилася Державна служба якості освіти, а у регіонах – підпорядковані їй управління
 

Рекомендації замість покарань: Як Новій…

Управління Держслужби якості освіти у Кіровоградській області очолила Лілія Синчук, яка розповіла нашій редакції про принципи роботи нової для вчителів та батьків організації та те, чим займатиметься служба впродовж найближчого часу.

Незалежні від управління освіти

– Раніше була Державна інспекція навчальних закладів, а тепер Державна служба якості освіти. Що змінилося, окрім назви?

По-перше, повністю змінився підхід. Є Державна служба якості освіти та її територальні органи. Якщо раніше інспекція була в лише Києві, то на місцях не було територіальних органів. Тепер такі є, і у Кіровоградській області, у тому числі.

– Тобто обласне управління освіти – окрема структура, а ви – окрема?

Так, наше відомство незалежне та підпорядковується Держслужбі якості освіти. У свою чергу, Державна служба якості освіти підпорядковується Міністерству освіти і науки України нерозривно. Обласне управління освіти має завдання організувати навчальний процес, і раніше саме управління освіти обласні та районні, здійснювали атестацію закладів. Якщо раніше виходило, що управління освіти самі перевіряли свою ж роботу. То зараз вони організовують – ми перевіряємо. З’явилося розділення повноважень і це дасть змогу побачити об'єктивні дані.

У Європі теж працюють такі служби. І зараз нам треба сформувати довіру до служби. Тим більше зараз, коли створюються об’єднані територіальні громади. Вони потребують допомоги для впровадження Нової української школи. Принципи роботи також змінилися: ми спочатку допомагаємо, навчаємо, а вже потім перевіряємо. І перевіряти заклади будуть не лише працівники нашої служби. Як на мене, краще коли приїздить людина абсолютно незалежна і незамиленим оком дивиться на ситуацію у школі.

– Виходить, працівники Держслужби в області проходили відбір у Києві. Як це відбувалося?

У Закон України "Про державну службу" внесли зміни 25 вересня, до цього, якщо у колективі не було десять осіб, організація на місці не мала права проводити конкурс. Тому наших двоє головних спеціалістів проходили конкурс у Києві. Це складно, обов’язковим для всіх є проходження комп’ютерного тестування на знання законодавства. Це знання, які знадобляться для будь-якого держслужбовця. Якщо це категорія Б (начальники відділів, управлінь), то наступний етап-це ситуаційні завдання. Третє – співбесіда.

Поки що ми продовжуємо набір фахівців в управління. За штатом у нас 21 особа, на сьогоднішній день нас 10. Буде оголошений конкурс на вакантні місця – їх близько половини.

Зараз наша Держслужба якості освіти проводить з нами навчання, онлайн-тести. Це теж стимулює удосконалюватись. Між собою розбираємо кейси і визначаємо ступінь ризику. Директорам не відмовляємо у допомозі, бо наша мета – гідна якість освіти.

12 шкіл по Україні беруть участь у пілотних проектах по інституційному аудиту і ми будемо залучені до того, щоб побачити, що працює, що – ні у цьому процесі.

На даний час відпрацьовуються всі критерії, індикатори. Орієнтовно перші наші інституційні аудити в області будуть саме з вересня місяця 2020 року. До цього ми ще й допомагаємо школам підготуватися, а також громадам, засновникам. Аби ми могли сформувати одну філософію і "спільне розуміння якості освіти" серед усіх учасників освітнього процесу.

Експерти для інституційного аудиту та добровільна сертифікація

– Цікаво послухати детальніше, що таке інституційний аудит. Чим він відрізняється від типової перевірки комісією та як часто буде проводитись у школах?

Ми розуміємо, що в учасників освітнього процесу є пересторога стосовно ще одного перевіряючого органу. Але наше завдання – підтримати і сформувати довіру, що людину не будуть карати, а будуть готові почути.

На сьогоднішній день ми відвідуємо райони, проводимо просвітницьку роботу, і розповідаємо на що звернути увагу. Зустрічаємося з головами районних рад, головами ОТГ, які є засновниками закладів освіти. Засновників в першу чергу цікавить майбутній інституційний аудит, бо будуть рекомендації не тільки для керівника закладу, а й для засновника. Наприклад, питання матеріально-технічного забезпечення – це питання , які стосуються саме засновника, а не директора. Директори-практики дають і нам корисні поради. Ми разом вибудовуємо, що треба зробити в першу чергу. Ми будемо здійснювати інституційний аудит у загальноосвітніх закладах, державний нагляд за дотриманням законодавства у всіх закладах осіти (крім вищих).

Інституційний аудит – комплексна зовнішня перевірка саме роботи закладу освіти. Але перш, ніж перевірити, потрібно навчити людину. Для побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти була розроблена Абетка директора (посібник був розроблений Державною службою якості освіти з партнерами, - ред.). Саме в Абетці для директора є всі критерії, індикатори та вимоги, на які потрібно звернути увагу при побудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Плановий інституційний аудит проводиться раз на десять років. Оскільки, ми не можемо все побачити на відстані за це період, розраховуємо на довіру, академічну доброчесність, як учня так і вчителя. Тому пропонується, щоб раз на рік проводилось самооцінювання діяльності. Директор може сам розглянути, що можна удосконалити. Існує також позаплановий аудит. Він проводиться за зверненням засновника, керівника закладу і вищого колегіального органу. Але не частіше, ніж раз на два роки.

При інституційному аудиті перевіряють чотири напрямки – освітнє середовище, система оцінювання здобувачів освіти (учнів), педагогічна діяльність та управлінські процеси.

Раніше була державна атестація закладів, зараз цього поняття нема — є інституційний аудит. За його результатами видається висновок: високий рівень, достатній, той, що вимагає покращення та низький. Плюсом є те, що якісь недоліки не є приводом для покарання. Натомість до висновку ми надаємо рекомендації що, як і де можна покращити. І ми впродовж року можемо допомагати цьому закладу втілювати певні зміни. Якщо заклад потребує нашої допомоги, ми приїздимо і допомагаємо.

Позитивом, як на мене, (бо я практик і свого часу була директором школи) є те, що школу перевіряють експерти. Це дуже важливо.

– Хто саме може стати експертом, який перевірятиме школи?

До 29 листопада триває реєстрація експертів. Експертом може стати будь який вчитель, педагог, який має вищу педагогічну освіту та стаж не менше 5 років у освіті та пройде навчання, організоване Державною службою якості освіти., Щоб стати експертом, можна зареєструватися на сайті Держслужби якості освіти. Чому це корисно? Колега розуміє, що реально зробити і може дати дійсно практичну рекомендацію. Коли людина сидить у кабінеті і не має практичного досвіду, вона думає трохи інакше.

По нашій області вже є освітяни, які зареєструвалися експертами. Станом на 30 жовтня зареєстровано 78 бажаючих. Це добре, бо школи будуть перевірятись з усієї області і нам зручніше буде залучити експертів з сусідніх районів, а не їхати з Кропивницького аж у Вільшанський район чи Гайворонський.

Інституційний аудит можуть проводити неурядові організації. Ви знаєте, що в статуті ГО має бути зазначено, що вони займаються саме освітньою діяльністю. І вони повинні пройти проходити акредитацію у Києві, у нашій Службі . Якщо інституційний аудит буде проведений саме такою неурядовою організацією, то буде мати однаковий статус з аудитом, проведеним нами. Поки що по області до нас такі організації не звертались.

Уже була зустріч щодо залучення експертів з адміністрацією державного педагогічного універистету імені Винниченка і говорили про те, щоб викладачі реєструвалися експертами. Оскільки вони мають науковий ступінь, готують майбутніх вчителів, тому і володіють достатніми знаннями.

З часом ми перевірятимемо школи спортивного чи естетичного виховання. Тому на такі аудити треба залучати фахових експертів — з факультетів фізичного виховання, або музично-педагогічного. Я гадаю з такої співпраці буде користь.

– Потім ці результати будуть оприлюднюватись?

Так. Це буде оприлюднено на сайті з висновком та всіма рекомендаціями.

На сьогодні ми формуємо перспективний план інституційного аудиту на 10 років, дали пропозиції на нашу службу держнагляду – що стосується саме позашкільних та дошкільних закладів, і загальноосвітніх шкіл. В області трохи більше 300 загальноосвітніх закладів і це торкнеться кожного з них. Ми взяли небагато закладів, аби перевірити, що працює і що не працює. Поки що триває відбір у Києві, тому не можу сказати, скільки закладів потраплять у першу хвилю нашого аудиту.

Можливо, хтось і сам звернеться. Зараз з'явилися нові вимоги до наукових ліцеїв. Якщо заклад хоче організуватися у такий ліцей, йому обов'язково треба пройти інституційний аудит. Вже зараз можу сказати, що деякі управління освіти мають такий потенціал.

– Зараз з'явилася ще сертифікація для вчителів Нової української школи. Що звичайному вчителю дасть це нововведення?

Така сертифікація стартувала вперше. Вчитель може її проходити раз на три роки. Як пілотний проект вона почалася для вчителів початкових класів НУШ. Перший етап уже закінчився. Сертифікація дає 20% доплати до заробітної платні. Сертифіковані вчителі поза конкурсом можуть йти до нас експертами. Але відбір там не простий. Вчитель повинен працювати над собою, і така сертифікація мотивує його. Вона проводиться лише добровільно. У законопроекті "Про загальну середню освіту" поки що немає пункту, що така сертифікація буде обов'язковою. Наскільки мені відомо, зараз також розробляється алгоритм проведення сертифікації для вчителів середніх та старших класів.

Що буде краще для дітей

– У майбутньому і зараз до вас хто зможе звертатися і з яких питань? Зокрема, як прокоментуєте болюче питання поділу класів на групи з української у Кропивницькому?

Питання фінансів ми не контролюємо. Батьки і сьогодні звертаються стосовно поділу класів на групи з української мови. Мушу сказати, що дійсно порушується законодавство, але така ситуація не тільки в Кропивницькому. Є вона в багатьох великих містах. Оскільки не вистачає фінансування освітньої субвенції, яка йде з держбюджету. Причина - не зовсім оптимальна мережа навчальних закладів. Є школи навіть у Кропивницькому, де 12 дітей у класі. Може таких шкіл тільки дві, але вони є. А десь є 30 дітей у класі. Я обговорювала це питання з очільницею міського управління освіти Ларисою Костенко. Ми можемо лише рекомендувати виділити кошти. Але наскільки я знаю, то це питання неодноразово виносилося на сесію міської ради. Тобто начальниця управління зі свого боку зробила все можливе: подала питання на розгляд бюджетно-планової комісії, а потім сесії. Але депутати не проголосували. Міське управління неодноразово зверталося до Міносвіти з цього питання. Ми рекомендували, щоб вони з 1 січня 2020 року вирішили цю проблему. Бо на сьогодні вже відбулася тарифікація. 9 млн грн, яких не вистачає, це дуже велика сума на місцевому рівні.

– А харчування у школах теж контролюватимете?

Ми можемо розглядати скарги на якість харчування: безпечність харчових продуктів, але не фінансовий аспект. Відповідно до законодавства безкоштовне харчування мають пільгові групи дітей, а не перші-четверті класи. Безкоштовне харчування для учнів молодших класів рекомендоване дорученням голови ОДА для керівників органів місцевого самоврядування. Але в законодавстві такої вимоги немає.

– Ви зазначали, що Держслужба якості освіти надаватиме рекомендації, то як діяти, якщо буде вільна посада якогось вчителя у селі?

Є нестача вчителів, особливо це стосується сільських шкіл. І іноді ми бачимо у директора виходу немає, тому він роздає вчителям години, у результаті: один вчитель читає п'ять предметів. Не думаю, що це буде якісно. Але триває освітня реформа і на сьогоднішній день є опорні заклади, а є філії – маленькі школи по 30 учнів. Опорні школи рятують ситуацію. Зі свого досвіду, ми узгоджували так розклад, щоб вчитель з опорної школи викладав предмети у філії також. Бо заклад по суті один – і один директор розподіляє навантаження. Учнів з філій привозили до опорної школи, бо конкуренція не там, де семеро учнів, а там, де 30. До того ж є соціалізація. Був обмін вчителів: з філії до опорної школи і навпаки, щоб педагог міг розвиватись.

Зараз велика увага приділяється саме профільній освіті. На останній селекторній нараді міністерка освіти Ганна Новосад сказала про прискорення процесу становлення профільної освіти та бачення профільної старшої школи окремою юридичною особою. За ідеєю, це буде заклад обласного підпорядкування, де навчається не менш ніж 300 дітей. Класи будуть по напрямках – філологічний, математичний і т.д, щоб дитина могла розвиватися. Звідси висновок, що ми повинні не фарширувати дитину знаннями, а вчити вчитись і надавати необхідні компетентності. Ми повинні думати так, як буде корисно не для мене, чи батька і вчителя, а для дитини.

Фото: сайт міської ради

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Кропивницький

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"