Театральна феєрія: Як у Кропивницькому "гостювали" Ходжа Насреддін, Еней, Тев'є-молочник та Едіт Піаф

Колиска українського професійного театру зустрічала митців на Всеукраїнському фестивалі театрального мистецтва "Вересневі самоцвіти"   

Театральна феєрія: Як у Кропивницькому "…

Depo.Кропивницький спостерігав за дійствами, що відбувалися на сцені театру корифеїв.

Не встиг як слід охолонути Кропивницький від Національного мистецького фестивалю KropFest 2018, як за два тижні розпочалався новий захід. Сім днів із 17 і до 23 вересня, в 48-й раз Кропивниччина приймала традиційний театральний Всеукраїнський фестиваль "Вересневі самоцвіти".

Цьогоріч на фест до степового краю, що є колискою професійного українського театру, прибули митці з Вінниці, Миколаєва, Дніпра, Ніжина, Черкас, Маріуполя. Відкрив "Вересневі самоцвіти"-2018 Дніпровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Шевченка музичною комедією "Один день із 1000 ночей". Виставу створено за п'єсою "Стара нова історія" А. Крима за мотивами творів про східного героя легенд і анекдотів Ходжу Насреддіна. Музику до вистави написав Володимир Назаров. Він же виступив і в ролі режисера.

Дніпровчани в серпні цього року відзначили своє сторіччя. Театр був заснований в Києві відділом мистецтв Наркомосу як Перший державний український драматичний театр. Мюзикл про Насреддіна був поставлений саме до ювілею театру.

Дія відбувається в Бухарському еміраті VIII – XIX століття. Герої - емір, який має необмежену владу над своїми підданими, візир, його права рука, який збирає податки з населення, в тому числі й податок "на просто так". Візир керує судом, навіть, вміє читати думки свого повелителя, поки той спить. Помічник еміра розшукує головного ворога – героя тисяч гумористичних історій, каламутника спокою, дотепного і жартівливого Ходжу Насреддіна. У полон до еміра потрапляє Гюльджан, в яку закоханий Насреддін. Звичайно, винахідливий Насреддін вирушає на допомогу дівчині і потрапляє до палацу повелителя Бухари. Мюзикл від дніпровського театру супроводжувався східними танцями і аріями, а жарти висміювали теперішній політикум, їх адаптували під сучасність.

Естафету перейняв Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, який презентував виставу "Обережно-жінки!". Паризький художник Серж в силу свого жінолюбства намагається бути "вірним" трьом жінкам одночасно. Для нього дуже важливо, щоб його "німфи" - наївна студентка Сорбони Лулу, брутальна барменша Жаклін і витончена аристократка Марісабель, - не дізналися про існування одна одної. Але немає нічого таємного, щоб не стало явним: одного дня всі його дами зустрілись і вирішили влаштувати "суд честі" над своїм невірним коханим. Експресія, гостра характерність персонажів квартету дозволили глядачеві з гумором поглянути на дуже серйозні речі. Режисером та перекладачем вистави стала львів'янка Людмила Колосович. До речі саме цей матеріал зараз дуже популярний на підмостках як столичних, так і периферійних театрів.

Виставу-комедію на одну дію "Дитина б все змінила" за твором Маріен Голомес, в інсценівці Аліни Гродовської представив Ніжинський академічний український драматичний театр ім. М. М. Коцюбинського. Комедія в доволі ексцентричній формі висвітлює страхи чоловіка та жінки, через які виникають проблеми "на рівному місці". Маленька неправда породжує велику брехню - у цьому може впевнитися дружина, яка приховала від чоловіка дрібну подію. Сімейну пару все глибше затягує у тенета брехні та недовіри. Режисер-постановник комедії - Алла Соколенко, художник-постановник - Ігор Білецький.

Трагікомедією "Тев'є-молочник" дивували кропивницького глядача актори Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру. Історія Тев'є-молочника ставилася цим театром двічі: в 1940 році і в 1989 роках. Автор Григорій Горін написав п'єсу за творами Шолом-Алейхема, яку взяли втретє в роботу митці з Миколаєва та відкрили нею свій 85-й театральний сезон. "Свіжу" прем'єрну роботу представив на суд глядачів режисер-постановник, який також зробив музичний супровід трагікомедії - Сергій Чверкалюк.

Вистава– це вічна історія про людські цінності, про сім'ю і любов, про віру і друзів. У центрі уваги - молочник Тев'є, який понад усе бажає щастя своїм донькам, але ті одна за другою лишають рідну оселю не з тими чоловіками, якими би хотілося батькові сімейства. А одна з доньок взагалі завдає молочнику нищівного удару, бо через кохання відрікається від іудаїзму та стає православною.

У фіналі молочник лишається майже без нічого: жінка померла, а влада виганяє євреїв за смугу осілості, що змусило гірко щоденно працюючого молочника продати за безцінь своє майно і будинок.

Потужною акторською роботою вразила заслужена артистка України Олена Кошова, яка втілила образ жінки Тев'є Голди. Їй дійсно вдалося передати той неповторний єврейський колорит матеріалу Шолома-Алейхема зі специфічною єврейською іронією та гумором, додавши присмак справжнього трагізму.

Продовжились "Вересневі самоцвіти" легендарною бурлескно-травестійною поемою на дві дії за І.П. Котляревським "Енеїда". Епічна подорож славного козака Енея в пошуках нової батьківщини з піснями, танцями, битвами і любовними пригодами з Трої аж до самісінького Риму втілив на сцені театру корифеїв Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь).

Плавання Енея було небезпечним і довгим, але справжній козак – хоч він тричі троянець – у воді не потоне і з пекла живим вийде, ні жіночі чари, ні ворожі шаблі його не візьмуть. Були б поруч вірні побратими, добрий запас горілки, закуски і тютюну. А міцна хватка, здоровий шлунок та природна кмітливість завжди при ньому. Та й з богами античними можна домовитись, боги, вони ж теж люди – романи крутять, сивуху п'ють, підступи один одному будують, на золото і красу земну ласі... Сценічна версія, постановка і сценографія вистави - Анатолія Левченка.

У рамках "Вересневих самоцвітів" також дивували глядачів запрошені лялькові театри. Свої постановки вони презентували на сцені обласного академічного театру ляльок.

А у суботу, 22 вересня, на "Хуторі Надія" відбулася кульмінація свята, у якій взяв участь заступник Міністра культури України Юрій Рибачук, народні депутати, керівництво області та Кропивницького, громадська активістка, актриса Римма Зюбіна, поціновувачи мистецтва театру.

"Хутір Надія" - це державний заповідник-музей, в якому жив і творив визначний драматург, театральний діяч Іван Карпенко-Карий (Тобілевич). Саме тут проводили час фундатори українського професійного театру Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Микола і Марія Садовські (Тобілевичі), Панас Саксаганський (Тобілевич), Марія Заньковецька та інші. Тут Карпенком-Карим була написана одна з найпопулярніших українських п'єс "Сто тисяч".


На відкритій сцені актори театру ім. М. Кропивницького презентували глядачам літературно-музичну композицію "Творець пісні", де відтворили портрет геніального українського композитора Миколи Лисенка.

Головний режисер театру Євген Курман за традицією вітав і нагороджував театральні колективи області, в тому числі і юних акторів.

Крім того, на території заповідника-музею працювало дев'ять мистецьких локацій. Гості "Вересневих самоцвітів" мали змогу відвідати виставку робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, виступи районних і обласних творчих колективів та гостей Кропивниччини.

Фіналом "Вересневих самоцвітів" стала вистава від Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М.К. Садовського "Ассо та Піаф" (режисер-постановник - Таїса Славінська).

Сценографія Анатолія Пеньковського одразу занурювала глядачів в атмосферу життя однієї з найбільших легенд мистецтва ХХ століття Едіт Піаф і складалася з фото співачки, зроблених від її дитинства до смерті.

Актори відкрили сторінку життя великої співачки, а саме: її відносини з Реймоном Ассо, який визначив життєвий шлях співачки. Саме Ассо належить заслуга появи на світ "Великої Едіт Піаф". Він навчив Едіт не тільки того, що безпосередньо стосувалося її професії, але й усього необхідного в житті: правил етикету, умінню обирати одяг та багато чого іншого.

Реймон Ассо створив "стиль Піаф", виходячи з індивідуальності Едіт. Він написав пісні, що пасували тільки їй: "Париж — Середземномор'я", "Вона жила на вулиці Пігаль", "Мій легіонер", "Вимпел для легіону", що прозвучали на сцені театру Кропивницького. Неповторний голос Едіт лунав протягом усієї вистави.

Ассо домігся того, щоб Едіт виступила в "АВС" - найзнаменитішому мюзик-холі Парижа, що стало посвятою в професію "маленького горобчика". Процес народження великої Піаф, що супроводжувався сміхом, сльозами, криками і навіть вихованням із ременем, а також коханням цієї феноменальної пари і запропонували шанувальникам театру в степовому краї.

Зали під час 48-го Всеукраїнського фестивалю "Вересневі самоцвіти" були аншлаговими, а глядачі вдячними. Вони довго аплодували акторам після кожної вистави.

Фото: прес-служби театрів, міської ради Кропивницького, Олени Савранової.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Кропивницький

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme