Тризуб для Кучми та сланцеві скарби: Чи стане Кропивниччина місцевим Клондайком

В Україні існує декілька стереотипів і міфів стосовно регіонів, де видобувається найбільше корисних копалин. Вважається, що Донецька та Луганська області постачають країні вугілля, Львівська область – також трохи з копалень в районі Червонограда, позаяк легендарний Борислав вже не сміється – промислового видобутку нафти у цьому районі Львівщини вже давно нема. Полтавщина, Харківщина та Чернігівщина дають країні газ.

Кропивниччину ж серед видобувальних регіонів чомусь забувають, хоча вона єдина в країні видобуває уранову руду для атомних електростанцій, а також єдина дає на-гора ільменіт, титанову сировину. Як з'ясував Depo.Кропивницький, незабаром, якщо все складеться найкращим чином, на Кропивниччині можуть брати з ґрунту золото.

Щодо згаданого вище блакитного палива. У степовому краю є найбільші в Україні поклади сланцевого газу, на кордоні з Черкаською областю. Але невідомо, коли до видобутку цього природного багатства дійдуть руки. Самотужки Україна опанувати цю справу, вочевидь, не може – потрібні інвестиції та технології, а значить, залучення іноземних учасників. І вони вже намагалися зайти на українські родовища. Але не склалося, і історія зі сланцем та компаніями Shell і Chevron не додає оптимізму. У 2014 Shell бурила розвідувальні свердловини на Юзівському родовищі, прогноз по видобутку там сягав 4 трильйони кубометрів газу. Але війна на сході країни змусила компанію згорнути роботи. Майже одночасно компанія Chevron вирішила зайти на Одеське родовище на Галичині, але у тому ж 2014-му також призупинила діяльність, а згодом пішла з України. Родовище на Кіровоградщині вважається потужнішим за два згнаданих, але й видобуток тут буде складнішим.

На жаль, не все так добре, як хотілося, в урановій галузі. Кілька останніх років світові ціни на уран падають, і державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", що експлуатує три шахти на Кропивниччині, має збитки. За інформацією Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, за перше півріччя 2019 року СхідГЗК скоротив видобуток сировини на чверть, вартість продукції знизилася аж на 37,7%. Однак це прогнозовано тягне і скорочення персоналу: тільки на "Інгульській" шахті з початку року скорочено біля 200 робітників – з 1300. Голова профспілки шахти Дмитро Бондарів вважає, що підприємство навмисно банкрутять, аби здати приватному власнику.

Ситуацію ускладнює те, що держава останнім часом не вкладає грошей в стратегічну сировину. Однак майбутнє у українського урану є: чотири атомних електростанції держави його потребують. Добутий на Кропивниччині уран збагачують на підприємстві у Жовтих Водах, паливні елементи роблять, на жаль, в Росії. Свого часу найбільший світовий виробник ТВЕЛів – уранових паливних збірок, американська фірма "Вестінгауз" пропонувала Україні побудувати завод з виробництва ядерного палива у Чорнобильській зоні, однак знову не склалося.

Більш позитивні новини надходять з інших гірничо-збагачувальних підприємств. Так, до складу Ради директорів виробничо-комерційної фірми "Велта", що добуває ільменіт – титанову сировину – у Новомиргородському районі Кропивниччини, увійшов американець Джеймс Вулсі. За часів президентства Білла Клінтона він очолював Центральне розвідувальне бюро США. Зараз він у бізнесі, у нього потужна консалтингова фірма. Можна зробити припущення, що Вусі вклав свої чи інвесторські кошти в українське підприємство, адже навряд він прийшов би на безперспективну посаду. На всі питання у компанії відповіли, що це є комерційною таємницею: прийде час, і вони все розкриють. Окрім Джеймса Вулсі, до складу Ради директорів увійшов також Глен Майлз, директор американської компанії First Wall Street Capital. Це різнопрофільна інвестиційна компанія, яка є найбільшим приватним девелопером у Шанхаї, володіє часткою кінокомпанії "20 сторіччя – Фокс" та відомим брендом велосипедів. Має інтереси і у видобутку копалин і кількох країнах світу.

А ще на Кропивниччині збираються видобувати золото. Уран та золото майже завжди сусіди у надрах, і ще в радянські часи в степовому краї розвідали два прояви дорогоцінного металу. Колись, на початку дев'яностих, вже незалежна українська держава намагалася те золото отримати. З першої добутої партії зробили тризуб і подарували президентові Леоніду Кучмі. Навіть був один канадський інвестор. Та після пари років він пішов, і на тім все й заглухло. І ось приватна компанія "Ліра Майн Мінералз" (походить з Закарпаття, де на Мужієвському родовищі видобували золото з надр, – ред.) зараз перебуває у процесі отримання ліцензії на видобуток металу №1 на родовищі в Клинцях, що на Кропивниччині.

Компанія планує вкласти у справу більше 3 мільярдів гривень та отримувати майже півтони золота на рік. З урахуванням того, що у всьому світі за рік видобувають золота приблизно 3 300 тон, то півтони – це не так вже й мало. За ціни приблизно 1 мільйон за кілограм, за рік фірма буде отримувати золота на півмільярда гривень, а ціни на цей метал лише ростуть. Вже відбулися громадські слухання стосовно впливу виробництва на навколишнє середовище. Громада села Клинці у Кропивницькому районі, біля якого розташоване родовище, підтримала проект. Ще б пак: підприємці обіцяють створити понад 300 робочих місць. Сплати податків до сільради зростуть у рази.

Крім того, вже ведуться дослідження на покладах танталу – у двох районах, Новомиргородському та Маловисківському, поклади цього металу мають промислову цінність. Тантал є у будь-якому хірургічному інструменті – він додає міцності та зберігає скальпелі та пінцети від корозії. І він навіть дорожчий за золото.

Якщо всі наявні виробництва поздоровішають, а нові проекти "вистрілять", то про Кропивниччину можна буде говорити не лише як про аграрний регіон. Область зможе конкурувати з іншими у видобутку корисних копалин. Не кількістю та обсягами, так вартістю. Донбас, до прикладу, дає країні вугілля та сіль. Уран, титан та золото Кропивниччини за суттєво менших обсягів видобутку набагато дорожчі.