Як "закривалася" Польща та чому від "коронавірусного вигнання" найбільше постраждали українці

У сусідній Польщі відносно невелика кількість хворих на коронавірус, проте вже зараз держава вирішила закрити кордони

Як "закривалася" Польща та чому від "кор…

У Польщі працює багато українців, а чимало іноземців приїздять сюди як туристи. Як виглядала країна у "коронавірусний" період, розповідають кореспонденти Depo.Кропивницький.

Минулої п’ятниці літаками угорського лоукостера з аеропорту "Жуляни" до Кракова та інших міст ЄС відправилося чимало українців, лише незначна частина були у масках. По прибуттю польські прикордонники контролювали температуру, а пасажарам роздали спеціальні форми, у яких треба було зазначити свої контактні дані, місце проживання у Польщі, дані людей, яких можна сповістити у разі їхвороби. Деякі пасажири заздалегідь роздрукували бланки і мали вже заповнені форми.

У самому Кракові місце водія у трамваях "загородили" кіперними стрічками, аби обмежити доступ пасажирів. Вулиці у туристичному центрі помітно спорожніли – не було італійських та китайських туристів, зате прогулювалися компанії англійців, ірландців та німців. Торгівельні центри та сувенірні лавки переважно працювали, і там було досить багато людей. Щоправда, лише до суботи, 14 березня. Згідно з розпорядження влади на 10 днів кафе запровадили режим продажу замовлень "з собою". На аптеці написали, що наступний відвідувач зможе зайти, лише після того, як вийде попередній. Більшість працівників усіх закладів харчування – у рукавичках. Зачинено і багато канторів – обмінників валют.

Через загрозу коронавірусу знаменитий замок Вавель на березі Вісли, що є усипальницею багатьох польських монархів та загиблого в авіакатастрофі президентського подружжя Качинських, теж перейшов на "карантинний" режим роботи. Тут закрили всі експозиції та гостьовий будинок до 25 березня, не водять масових екскурсій, не працює кафе просто неба. Зате у соборі є безперешкодний доступ до всіх пам’яток, у тому числі – пов’язаних з папою Іоаном Павлом ІІ.

Саме від працівників цього замку, а не, наприклад,  авіаперевізника, і вдалося дізнатися, що у ніч на 15 березня Польща закриває всі кордони. На сторінці Посольства Польщі в Україні дійсно була така інформація. Зате не було її на сторінці українського МЗС. До офіційних даних можна зарахувати звернення про повернення додому усіх українців до 16 березня. Згодом і авіаперевізник повідомив на своєму сайті, що опівночі скасовує всі свої рейси з Польщі. Про скасування авіасполучення, правда, з боку України, у ніч на 17 березня смс повідомив лише оператор Лайфсел. А тим, хто з об’єктивних причин не встигає виїхати, радили звернутись до Консульств.

Тож з цією звісткою слід було бігти до залізничного вокзалу та брати квиток на потяг до Перемишля. Тут же у касі ошелешили новиною – на Львів з Польщі уже не йде жоден поїзд. І це за вісім годин до 00:00, коли треба покинути Польщу, а інакше – чекати два тижні. Тобто уряд Польщі попереджає іноземних громадян про їхній виїзд навіть менш, ніж за добу та не надає ніякої альтернативи, щоб дістатися дому.

Найбільший удар від такої несподіванки припав на українців. Багато будівельників та інших працівників змушені були покинути роботу, бо власники призупинили роботу на карантин. А люди два тижні не хотіли сидіти без діла та грошей. Тож в авральному режимі їм слід було повертатися до України.

І от потяг Краків-Перемишль їде вже більше години, як нарешті приходить смс від авіакоманії – ваш рейс скасовано. Лишалося порадіти лише, що в Польщі є друзі, які допомогли швидше зорієнтуватися в ситуації. У потягу, що прямував до прикордонного з Україною міста,  їхали поляки, але більша частина пасажирів – українські заробітчани. Деякі змушені були їхати з усіма своїми пожитками. Всі вони ринулися на потяг, бо у Кракові раптово скасували автобусні рейси до всіх українських міст. Жінці, яка сплатила 100 злотих, у касі не повернули гроші – мовляв це вина не перевізника, а уряду. Квиток на потяг коштував 40 злотих.  Разом з тим, деякі українці пропонували автівкою довезти до Перемишля за майже учетверо більшу суму – 150 злотих.

Тут же у потягу всі з’ясовують як від залізничного вокзалу в Перемишлі після 19:00 дістатися до пункту пропуску "Медика", аби звідти потрапити до України пішим переходом. Часу до опівночі лишається не так багато. Біля залізничного вокзалу Перемишля вже чекають автобуси, а під ними – великі гурти людей. Польські водії не беруть місць без сидінь. Але, щоправда, не проти допомогти українцям, тож один за одним такі автобуси заповнюються вщерть. У третій навіть взяли на місця у проході. Відстань до "Медики" невелика, тож  і вартість проїзду всього три злотих. Звідси люди кількасот метрів біжать пішки до пункту. А деякі просто йдуть, бо на чергу це особливо не вплине.

Кажуть, що такі великі черги тут тільки перед Великоднем. Втім, при мінусовій температурі настрій у більшості був несвятковим. Раділи лише, що немає дощу чи снігу. А в сумці – зайвий светр. Черга просувалася дуже повільно, тож  від початку і отримання штампу про виїзд треба було відстояти дві години.

Штампи ставили напрочуд швидко, бо польські прикордонники самі не були зацікавлені в тому, щоб тримати тут багатьох українців. Разом з тим, за повідомлення українського МВС з пунктів "Корчова" та "Хребені"  доставили 500 українців з Польщі. 

Після перебіжки до українського ПП "Шегині" в українців зміряли температуру та відпустили. Тут уже чекали буси, які везли до Львова близько години, за 250 грн. Ця сума вища, ніж зазвичай. Ні про яку "евакуацію"  чи теплі речі для громадян, які потрапили у надзвичайну ситуацію, з боку рідної держави не йшлося.

Після майже "стерильних" польських поїздів після 00:30 чекав львівський вокзал. Тут нічне життя вирувало, бо багатьох інших відвідувачів теж "виштовхали" з  Польщі. Під плакатом про коронавірус зібралася маса людей, сидячих місць не було. Підлогу та ручки теж часто ніхто не мив. У платний зал очікування, який був напівпорожнім, пускали лише за 35 грн, тож багатьох можна було побачити у привокзальних кафе, де можна смачно попоїсти за трохи більшу суму.

Знову ж таки, у випадку з залом очікування йдеться не про гроші, а більше про мінімальну турботу про своїх громадян. Вона полягає у гарячому напої та повідомленні на офіційних сторінках  –  як діяти та куди звертатися у конкретній ситуації. А якщо не виходить потрапити самотужки, то коли  точно чекати транспорт. Тепер стає зрозуміло, чому борт з "китайцями" так довго не міг полетіти, а "італійці"  повернулися лише 16 березня.

Словаччина теж  відправила додому українців. Один з заробітчан розповів, що діставалися з країни за 150 євро з людини. У країні теж заборонили всіляке міжнародне сполучення. Одразу у Братиславі ввели карантин, а поліція наполегливо виявляє людей, яких треба ізолювати. За словами чоловіка, не пропускала Словаччина і українців з австрійського боку кордону.

Тож у боротьбі проти коронавірусу поняття колективної безпеки між  державами зникло. Порушення санітарних та й людських норм на польському пішому переході про це свідчить. Скупчення тисяч людей  у холод навряд чи покращить епідемічну ситуацію в Україні. А жахливий санітарний стан вокзалів уже на рідній землі – і поготів.

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Кропивницький

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"