Прогрес у Кропивницькому: Чого очікувати від проекту дегазації сміттєзвалища

Depo.Кропивницький дізнався, які ще переваги отримає місто від втілення масштабного проекту з дегазації міського звалища.

Потрібно, як повітря

Роботи з підготовки до проекту дегазації розпочалися ще три роки тому, а зараз триває процес облаштування цієї системи, розповіла заступниця директора ТОВ "Екостайл" Тетяна Мартотвіцька під час прес-конференції.

Впровадження такого проекту справді необхідне. Бо обсяги сміття для обласного центру – величезні. На полігон, який діє з 1953 року вивозиться близько 100 тисяч тонн сміття на рік, на сьогодні вже накопичилося понад 4 500 тис. тонн відходів. В результаті анаеробного розкладу органічних речовин утворюється біогаз, що включає в себе від 30% - 50% метану.

Метан небезпечний тим, що завдає шкоди навколишньому середовищу у 25 разів більше ніж СО2 діоксид вуглецю, іншими словами ця сполука – це викиди з автівок.

Викиди метану в повітря руйнують озоновий шар. Метан настільки шкідливий, що навіть закривщи звалище для виведення цього газу та повного очищення ділянки необхідно ще сім років. "А якщо метан накопичується в "тілі" сміттєзвалища, то несе ще й техногенну небезпеку. Звалищний газ є джерелом пожеж, в результаті яких згорають хлорвмісні пластмаси та виникають високотоксичні сполуки. Чадний газ, що виділяється у повітря в результаті пожеж, є ще більш небезпечним для людей, тварин та рослин", - розповіла Тетяна Мартовіцька.

Дегазацію проводять, аби не допустити викиду метану в атмосферу та пожеж на сміттєзвалищі. Таким чином вдасться уникнути потенційного ризику зсуву грунту, як це сталося на сміттєзвалищі на Львівщині. Загалом, вимоги проводити дегазацію є в українському законодавстві. Тому з 2015 року підприємство почало роботу з Інститутом газу, який допоміг розробити перші п'ять скважин, що перероблюють шкідливий газ. З допомогою цього маленького проекту вивчили технологію, як зберігати метан на звалищі аби це було безпечно, та, як треба робити ущільнення звалища, щоб не допустити пожеж. За цей час працівники та жителі районів Завадівки та Кущівки побачили, що "мала" дегазація дійсно працює.

Потім кропивничани почали шукати компанію, що повноцінно втілить проект більшого масштабу. Сюди планували залучити компанію, яка має досвід роботи в Україні більше п'яти років. У процесі пошуків провели низку перемовин, увагу звертали ще й на ділову репутацію, використання обладнання нового типу. Таким чином для цих робіт обрали ТОВ "ЛНК", що має найбільший досвід роботи з дегазації сміттєзвалищ в Україні. У їхньому досьє є шість успішно реалізованих проектів в різних областях України.

У результаті знайшли підтримку в НКРЕ і в міській раді. Підприємству виділили ділянку для усіх комунікацій для повної переробки і збору метану. Окрім цього, підприємство інвестує 1,5 млн євро. Роботи з підготовки почали ще у вересні.

Дегазація принесе змогу покращити екологічну ситуацію – це очищення повітря від 4,5 млн кубометрів звалищного газу. "В еквіваленті ми скорочуємо викиди діоксиду вуглецю на 21 тисячу тонн на рік. Це можна порівняти з викидами 50 тис.авто на рік", - каже Мартовіцька та додає, що буде проводитись генерація - це переробка метану в електроенергію. Разом з тим заощадять 2 млн кубометрів природного газу. Не кажучи вже про убезпечення від пожеж.

"Вже пробурили і облаштували 32 свердловини, прокопали траншеї й уклали два км шлейфових газопровідних труб. Завезли ще два км труб. У планах - закінчити буріння ще 16 свердловин. Повністю сплановано ділянку, яка має складний вертикальний рельєф. Зараз копаються траншеї, укладаються труби, облаштовуюються дороги до ділянки.
Монтажні і пусконалагоджувальні роботи генераторної установки повинні після доставки обладнання зайняти не більше 20 днів. В планах завершити ці роботи до кінця першого кварталу 2019 року", - розповіла Тетяна Мартовіцька.

Щодо вироблення електроенергії зі "сміттєвого" газу, то підприємство "ЛНК" здало всі необхідні документи, щоб підключитися до мережі Кропивницького і зараз чекає технічних умов. Потім цю електоенергію будуть продавати по "зеленому" тарифу.

Свого часу технічний директор компанії "ЛНК" Володимир Баннов розповів, що попередньо потужність електростанції, яка перероблятиме біогаз з полігону в електроенергію встановлена на рівні 600 кВт. За рік це дозволить виробити до 4,8 мільйонів кВт/год. електроенергії, яка піде в енергетичну мережу міста. Всього в Україні близько 6,5 тисяч сміттєзвалищ, і з них лише шість переробляють звалищний газ на електроенергію.

Обладнання компанія замовляє з-за кордону і у Кропивницький його доставлять вже у перших числах січня.

Без сміттєпереробного заводу поки можемо обійтися

Стосовно сміттєпереробного заводу – планів поки що немає. Нещодавно міський голова Андрій Райкович сказав, що будівництво сміттєпереробного заводу не варто починати саме у Кропивницькому. Тетяна Мартовіцька розшифрувала цей меседж так: існуючі об'єми сміття в обласному центрі не можуть заповнити усі потужності сміттєпереробного заводу. Якщо він не працюватиме на повну, то доведеться або робити дотацію від міського бюджету, або це ляже на плечі мешканців у тариф. Особливо, якщо завод буде під Кропивницьким – через відстань на перевезення зросте і тариф.

За словами Мартовіцької, завод "Енергія" у Києві дуже довго був нерентабельним та отримував дотації з міського бюджету. Там виробляли теплову енергію, якої ледь вистачало для опалення найближчих будинків. І довгий час не могли вийти хоча б "в нуль".

Але навіть з усіма сучасними технологіями, перетворити сміття на повітря все одно неможливо. У заводу теж будуть залишки виробництва. У процесі роботи гіпотетичного переробного заводу, звалище все одно буде потрібне, бо є відходи, які завод не приймає – це будівельне сміття. Воно йде на облаштування доріг, щоб машини могли проїхати на саме "тіло" полігону.

Загалом поступово планують зменшити захоронення відходів на міському сміттєзвалищі. І це вдається. У 2015 році вважали, що "старе" звалище зможе проіснувати лише три роки. І тоді доведеться виділяти землю аби будувати новий полігон за сучасними стандартами, але розробили технологію захоронення і залучили техніку з ущільнення відходів.

І цим досягли збільшення санітарної зони з боку Кущівки та Завадівки, тому зараз звалищу навіть не потрібна додаткова земля, "вгору" завдяки сортуванню відходів, воно теж не росте. "Коли запроваджуємо сортування, то зменшуємо навантаження на саме сміттєзвалище", - розповідає Тетяна Мартовіцька.

Але в місті поки що лише вчаться сортувати тверді побутові відходи - цього року у Кропивницькому поставили контейнери для роздільного збору сміття. Але перші три місяці сміттярі виймали звідти все, хоч є наліпки, про відходи, які потрібни туди кидати.

За 2018 рік зібрали 600 кг вторсировини, але 30 відсотків - це інше сміття. У трьох школах Кропивницького теж втілюють проект, під час якого дітей навчають сортувати сміття, а школярі вже те саме повторюють і вдома.

Підприємство планує знаходити інвесторів і для реалізації інших проектів. І за декілька років можна буде говорити про звалище, яке не несе загрозу. Перші результати цієї роботи побачимо ще до квітня 2019 року.